Новини - цікаво для всіх

Освітня програма

 












      ЗАТВЕРДЖУЮ:

директор Їжівського ліцею

______О.В. Іонашку

«31» серпня 2023 р.

 

 

 

 Освітня програма 

Іжівського ліцею

Чудейської сільської ради

Чернівецького району

Чернівецької області

на 2023/2024 навчальний рік

(форма навчання: очна)

І ступінь 1-4 класи





Схвалено

педагогічною радою

Іжівського ліцею

(протокол №1

від 31.08.2023 р.)





Загальні положення Освітньої програми початкових класів

1-4 класи


Освітня програма початкової освіти (1-4 класи) розроблена на виконання закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, Концепції Нової Української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова Українська школа на період до 2029 року», постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87, постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня  2019 р. № 688, ( зі змінами до Державного стандарту початкової освіти), «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» Типової освітньої програми  1-4 класів закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України  від 21.03.2018 року № 268 зі змінами затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019р.№1272, Листа МОНУ від 22.07.2020 р. № 1/9-394,наказ МОНУкраїни «Про внесення змін до методичних рекомендацій щодо заповнення класного журналу унів початкових класів НУШ» від 02.09.2020р. №1096.

Освітня програма початкової освіти (далі - Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти (далі – Державний стандарт). 



Освітня програма І ступеня (1-4 класи) визначає:

- загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей та відображено у навчальному робочому плані закладу освіти (Додаток ) ;

- перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями ;

- тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення здійснюється відповідно ;

- форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- вимоги до обов'язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання , в основу якого покладено ключові компетентності відповідно до Державного стандарту початкової освіти

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими людьми.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання - фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Згідно із Законом України «Про освіту», на основі Державного стандарту й Типової освітньої програми заклади освіти, наукові установи та інші суб’єкти освітньої діяльності можуть розробляти освітні програми - єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів, індивідуальних проектів, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання. Освітні програми можуть відрізнятися від Типової освітньої програми послідовністю викладання навчального матеріалу, обсягом його вивчення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення очікуваних результатів, зазначених у програмі.


Освітні програми можуть мати корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для них тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.

Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності. Для вивчення літературного румунського читання виділено з варіативної складової навчального плану по 1 годині на тиждень у

3-А,Б та 4- А,Б класах.


Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу закладу загальної середньої освіти складає 805 годин/навчальний рік/, для учнів 2 класу-875 годин /навчальний рік, для учнів 3-4-х класів закладу загальної середньої освіти складає 910 годин/навчальний рік.  Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі –навчальний план). 

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти. На основі освітньої програми закладом освіти складено навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу відповідно додатку 12 до Державного стандарту базового навчального плану початкової освіти для класів з навчанням мовою відповідного корінного народу, національних меншин.  

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні . 

Відповідно до мови навчання у системі загальної середньої освіти обрано варіант навчального плану початкової школи на основі Типової освітньої програми , розробленої під керівництвом О.Я. Савченко (продовження додатка 1).

До  Освітньої програми закладу додано  навчальний план, що  пропонує підхід до організації освітнього процесу (  Додаток 1 до наказу МОН України від 21.03.2018р.№ 268 зі змінами затвердженими наказом МОН України від 08.10. 2019р.).

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах (Додаток 2).


Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мовно-літературна, у тому числі: 
рідномовна освіта (українська мова та література; румунська мова ) (МОВ1); 
іншомовна освіта (ІНО)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО)

Технологічна (ТЕО)

Інформатична (ІФО)

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Фізкультурна (ФІО)


Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. 

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шість років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Заклад початкової освіти формує власну освітню програму на основі Типової освітньої програми або безпосередньо на основі Державного стандарту початкової освіти.

Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма закладу початкової освіти, сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його керівник. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору здобувачів освіти, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти .

На основі Освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу. (додаток 1) навчальні програми та визначає навчальні програми (додаток 2)

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів  здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішенням органу місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів

У програмі визначено змістові лінії; очікувані результати навчання та відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Типовий навчальний план визначає тижневий обсяг навчального навантаження здобувачів освіти. Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу,

своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції. Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.


Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.


Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів.

Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації мети і завдань початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.


Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів  з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І-4 класу   реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Оскільки Освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачає запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.







Додаток 1

до Освітньої програми


Затверджую 

Директор ліцею

__________________ О.В. Іонашку

31.08.2023 р.

Базовий навчальний план початкової освіти для класів

з навчанням румунською мовою ( додаток 12 до Державного стандарту початкової освіти ( зі змінами, внесеними згідно с постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 р. № 688 ).

Назва освітньої

галузі

Навчальні предмети

Кількість години

на тиждень у класах /кількість учнів

Кількість годин

у класах

Разом


1-А

уч.

1-Б

уч.

2-А

17 уч

2-Б

21

уч

3-А

25

Уч.

3-Б

30

уч

4-А

23

уч

4-Б

25

уч


Мовно-літературна , у тому числі:

Українська мова «Усний курс»

5

5







10

3080


Українська мова

Інтегрований курс «Навчання грамоти»



5

5





10


Інтегрований курс «Українська мова та література»





6

6

6

6

24


Румунська мова Інтегрований курс «Навчання грамоти»

5

5







10


Румунська мова



2

2

2

2

2

2

12


Румунське літературне читання



2

2

1+1

1+1

1+1

1+1

8



Іноземна мова (французька)

1

1

2

2

2

2

2

2

14


Математична

Математика

4

4

4

4

4

4

4

4

32

1120


Природнича

Інтегрований курс

«Я досліджую світ»


2


2


3


3


3


3


3


3


22

770


соціальна і здоров’я збережувальна











Громадянська та історична,


Технологічна

Дизайн і технології

1

1

1

1

1

1

1

1

8

280


Інформатична

Інформатика



1

1

1

1

1

1


210


Мистецька

Музичне мистецтво

1

1

1

1

1

1

1

1

8

280


Образотворче мистецтво

1

1

1

1

1

1

1

1

8

280


Фізкультурна

Фізична культура

3

3

3

3

3

3

3

3

24

840


Усього


20+3

20+3

22+3

22+3

22+3

22+3

22+3

22+3

1 96



Варіативний складник










Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

Румунське літературне читання





1

1

1

1

4

140














Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуюються з бюджету (без урахування поділу на групи)


805

805

875

875

910

910

910

910


7000


Гранично допустиме

тижневе / річне

навчальне

навантаження






20/700

20/700

22/770

22/770

23/

805

23/

805

23/

805

23/

805


176/

7000






Додаток 2

до Освітньої програми


Затверджую: 

Директор

Їжівського ліцею

________ О.В. Іонашку

31.08.2023 р.



Перелік навчальних програм 

для закладів загальної середньої освіти І ступеня (1-4 класи)

(затверджені наказом МОН України від 21.03.2018р. № 268 зі змінами затвердженими наказом МОН України від 08.10.2019р.)

 

№ п/п

Назва навчальної програми

1.

НУШ. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2,3-4 класи

2

Навчальна програма з предмета «Українська мова для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти з румунською мовою навчання».Автори: Палій Н.Т., Одинак М.М., під керівництвом Савченко О.Я.,затверджена Колегією Міністерства освіти і науки України 22.02.2018р.

3.

Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти. Початкова школа (іншомовна освіта – французька мова), затверджена рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 22.02.2018 р., під керівництвом Савченко О.Я.

4.

Типова навчальна програма з румунською мовою та читання для 1-2 класів загальної середньої освіти, з навчанням румунською мовою. Держстандарт початкової освіти, затверджений постановою кабінету міністрів України від 21.02. 2018 р. № 87. Автори Пілігач О.Г. та інші, під керівництвом Савченко О.Я.

5

Навчальна програма «Румунська мова та літературне читання для 3-4 класів з навчанням румунською мовою закладів загальної середньої освіти». Наказ МОН України від 27.01.2020 року № 101

6

Навчальна програма українська мова для закладів загальної середньої освіти з мовами навчання національних меншин (молдовськокою, румунською, угорською укладач О.М.Петрук.












Додаток 3

до Освітньої програми





Перелік навчальних підручників для ЗЗСО

І ступня (1-4 класи)

Клас

Автор

Назва підручника

Рік видання

Примітка

1.

О.Г.Пілігач

Румунська мова 1ч.

2018



О.Г.Пілігач

Румунська мова 2 ч.

2018



Н.Т.Палій

Українська мова 1 ч.

2018



Н.Т.Палій

Українська мова 2 ч.

2018



С.О.Скворцова

Математика

2018



І.Ураєва

Французька мова

2018



Т.Г.Гільберг

Я досліджую світ 1 ч.

2018



Т.Г.Гільберг

Я досліджую світ 2 ч.

2018



Л.М.Масол

Мистецтво

2018





Т.В.Стус

Хрестоматія укр.літ.



2018


2.

О.Г. Пілігач

Румунська мова 1 ч.

2019



О.Г. Пілігач

Румунська мова 2 ч.

2019



С.О.Скворцова

Математика

2019



О.М.Петрук

Українська мова 1 ч.

2019



О.М.Петрук

Українська мова 2 ч.

2019



Т.Г.Гільберг

Я. досліджую світ 1 ч.

2019



Т.Г.Гільберг

Я досліджую світ 2 ч.

2019



Л.М.Масол

Мистецтво

2019



І.Г.Ураєва

Французька мова

2019


3.

О.Г.Пілігач

Румунська мова 1 ч.

2020



О.Г.Пілігач

Румунська мова 2 ч.

2020



Н.Листопад

Математика 1 ч.

2020



Н. Листопад

Математика 2 ч.

2020



Т.Г.Гільберг

Я досліджую світ 1 ч.

2020



Т.Г.Гільберг

Я досліджую світ 2 ч.

2020



О.М. Петрук

Українська мова 1 ч.

2020



І.І.Ураєва

Французька мова

2020



О.М. Петрук

Українська мова 2 ч.

2020



Л.Масол

Мистецтво

2020


4.

Е. Пілігач

Румунська мова 1ч.

2021



Е.Пілігач

Румунська мова 2 ч.

2021



О.М.Петрук

Українська мова 1 ч.

2021



О.М.Петрук

Українська мова 2 ч.

2021



І.Г.Ураєва

Французька мова

2021



Н.П.Листопад

Математика1 ч.

2021



Н.П.Листопад

Математика 2 ч.

2021



Т.Г. Гільберг

Я досліджую світ 1 ч.

2021



Т.Г. Гільберг

Я досліджую світ 2 ч.

2021



М.М.Корніенко

Інформатика

2021



Л.М. Масол

Мистецтво

2021




ЗАТВЕРДЖУЮ:

директор Їжівського ліцею

______О.В. Іонашку

31 серпня 2023 р.

 

 

 

 Освітня програма 

Їжівського ліцею

Чудейської сільської ради

Чернівецького району

Чернівецької області

на 2023/2024 навчальний рік

(форма навчання: очна)

ІІ ступінь – 5-6 класи НУШ

 











Схвалено

педагогічною радою

Їжівського ліцею

(протокол №1

від 31.08.2023р.)

 





Освітня програма школи ІІ ступеня

5-6-ті класи-(адаптаційний цикл навчання) базової середньої освіти

1. Загальні положення

Типова освітня програма для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти

(далі – Типова освітня програма) застосовується для:

закладів загальної середньої освіти, у яких є класи (групи) з навчанням

мовою корінного народу або національної меншини поряд з державною мовою, та закладів загальної середньої освіти, у яких є класи (групи) з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного народу або національної меншини .

Типова освітня програма розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898,наказу МОН України 19.02.2021 №235 «Про затвердження програми для 5-9- класів закладів загальної середньої освіти».

Типова освітня програма окреслює обов’язкові та рекомендовані підходи до розроблення закладами загальної середньої освіти та використання ними в освітній діяльності освітніх програм на кожному циклі (адаптаційний цикл та цикл базового предметного навчання) базової середньої освіти.

Типова освітня програма визначає:

-вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

базової середньої освіти;

-загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі

базового предметного навчання (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання.

2. Типова освітня програма включає:

  • варіанти типових навчальних планів;

  • перелік модельних навчальних програм;

  • рекомендовані форми організації освітнього процесу;

  • опис інструментарію оцінювання.

Під час розроблення Типової освітньої програми враховано гарантовані

державою права щодо академічної, організаційної, фінансової і кадрової автономії закладів освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу.

Відповідно до Закону України «Про освіту» метою повної загальної

середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка

здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має

прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до

свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової

діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується

через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній

людині для успішної життєдіяльності.

Для реалізації мети повної загальної середньої освіти, а також належної

організації освітнього процесу кожен заклад освіти розробляє та використовує в

освітній діяльності освітню програму. Вона може бути розроблена окремо для

кожного рівня (циклу) повної загальної середньої освіти або ж бути наскрізною,

розробленою для декількох рівнів освіти. Відповідне рішення приймає

педагогічна рада закладу освіти.

Освітня програма закладу загальної середньої освіти, розроблена на основі

Типової освітньої програми, відповідно до частини третьої статті 11 Закону

України «Про повну загальну середню освіту», має:

-відповідати структурі Типової освітньої програми та визначеним нею

вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою изначатизакладу освіти;

-визначати (в обсязі не меншому ніж встановлено Типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі базового предметного навчання (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;

- містити навчальний план, що ґрунтується на одному з варіантів типових навчальних планів Типової освітньої програми і може передбачати перерозподіл годин (у визначеному обсязі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами (крім української мови та фізичної культури) певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими навчальнимипредметами;

- містити перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, та/або навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому, ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами;

3. Опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.

Освітні програми закладів загальної середньої освіти, згідно із частиною

четвертою статті 7 Закону України «Про освіту», частиною дев’ятою статті 5

Закону України «Про повну загальну середню освіту», можуть передбачати

викладання одного чи декількох навчальних предметів (інтегрованих курсів)

поряд із державною мовою англійською чи іншою офіційною мовою

Європейського Союзу. При цьому в освітньому процесі можуть

використовуватись методи та прийоми двомовної та багатомовної освіти.

Освітня програма закладу освіти може містити інші складники, що

враховують специфіку та особливості освітньої діяльності закладу освіти.

4.Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть

розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів

та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні

пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється

комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік

проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою

згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної

середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України

12 січня 2016 року No 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України

від 10 липня 2019 року No 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за No 184/28314.

Загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі

базової середньої освіти та циклі базового предметного навчання базової

середньої освіти, його розподіл між освітніми галузями за роками навчання

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-6 класів

(адаптаційний цикл базової середньої освіти) та 7-9 класів (цикл базового

предметного навчання базової середньої освіти) закладів загальної середньої

освіти сформовано для:

- закладів з навчанням українською мовою (додаток 1);

- класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної

меншини чи з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного

народу або національної меншини (додаток 2).

Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та

роками навчання.

Рекомендовану мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за

освітніми галузями та роками навчання визначено відповідно до базових

навчальних планів (додаток 23 Державного стандарту) до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти


5. Типові навчальні плани

Типові навчальні плани (додатки 3, 4) містять:

- орієнтовний перелік предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також орієнтовний перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;

- рекомендований розподіл навчального навантаження за роками навчання між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення;

- додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за

вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

Заклад освіти визначає перелік навчальних предметів та/або інтегрованих

курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також предмети/курси

варіативного освітнього компоненту з урахуванням освітніх потреб учнів, що відображається у навчальному плані освітньої програми закладу освіти.

Навчальне навантаження у типових навчальних планах орієнтоване на

«рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом

Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової середньої освіти.

Кількість навчальних годин на вивчення інтегрованих курсів заклад освіти визначає самостійно з урахуванням навчального навантаження на відповідні навчальні предмети у типовому навчальному плані.

Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі, відповідно до пункту 26 Державного стандарту, визначає заклад освіти в межах заданого

діапазону «мінімального» та «максимального» навчального навантаження.

Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі заклад

освіти може зменшувати, включно до мінімального показника.

Різниця між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин

(резерв навчальних годин) у кожній освітній галузі може бути перерозподілена

закладом освіти між освітніми компонентами цієї освітньої галузі або на інші

освітні галузі, а також на вибіркові освітні компоненти (незалежно від освітньої

галузі).

Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі заклад

освіти може збільшувати, включно до максимального показника, з урахуванням

перерозподілу різниці між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин інших освітніх галузей.

Кількість навчальних годин, визначена у навчальному плані на вивчення

вибіркових освітніх компонентів, не включається до максимального показника

навчального навантаження, передбаченого на ту чи іншу освітню галузь.

Додаткові години для вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів,

курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі, проведення

індивідуальних консультацій та групових занять заклад загальної середньої освіти розподіляє самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, що відображається в освітній програмі закладу.

Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у навчальному плані закладу загальної середньої освіти не повинна перевищувати загальнорічної кількості навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи), визначеної базовим навчальним планом, з дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження учнів.


6. Модельні навчальні програми


Модельна навчальна програма - документ, що визначає орієнтовну

послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст

навчального предмета, інтегрованого курсу та види навчальної діяльності учнів,

рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку,визначеному

законодавством.

Модельні навчальні програми можуть бути розроблені для всього рівня

базової середньої освіти (5-9 класи) або окремо для кожного циклу: адаптаційного циклу (5-6 класи) та циклу базового предметного навчання (7-9 класи).

Поданий у додатку 5 перелік модельних навчальних програм є базовим і

може бути доповнений іншими модельними навчальними програмами, які

отримають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», шляхом внесення змін до цієї Типової освітньої програми в установленому порядку.

Спираючись на модельні навчальні програми, заклад освіти може розробляти навчальні програми предметів, білінгвальних курсів, інтегрованих курсів, що мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами. Формування змісту навчальних предметів, білінгвальних курсів, нтегрованих курсів може здійснюватися шляхом упорядкування в логічні послідовності результатів навчання кількох освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників.

Навчальні програми, що розроблені на основі модельних навчальних

програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти.


7. Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та

здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та

інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу

визначаються педагогічною радою закладу освіти та відображаються в освітній

програмі закладу освіти. Вибір форм залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти.

За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за

індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня

реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладу

(закладів) освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, зокрема тих, що

забезпечують здобуття освіти за мережевою формою здобуття освіти.

Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

З метою належної організації освітнього процесу в закладах загальної

середньої освіти формуються класи та/або групи, зокрема спеціальні, інклюзивні, з дистанційною, вечірньою формою здобуття освіти, з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою.

8. Опис інструментарію оцінювання

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів,

інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану, відповідно до наказу МОН України № 289 від 01.04.2022 року «Про затвердження методичних рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6-х класів які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти». Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти може прийняти рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили

здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється

шляхом державної підсумкової атестації.

Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові

компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.

Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів,

визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання

здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання

результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: поточне,

підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова

атестація.

Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законо давством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень,що видається учневі щороку. Поточне та підсумкове оцінювання

навчання учнів здійснюють відповідно до вимог модельних навчальних програм Із застосуванням таких основних форм та способів:

  • усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування);

  • письмової, у тому числі графічної (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних та контрольних робіт, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами тощо);

  • цифрової (зокрема шляхом тестування в електронному форматі);

  • практичної (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проектів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об’єктами, хімічними речовинами тощо).

У рамках академічної свободи педагогічні працівники закладу освіти здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

Для реалізації освітньої галузі «Мови і літератури» заклад освіти використовує з додаткових годин передбачених типовим навчальним планом,години на підсиленне вивчення предметів:

  • по 1 годині на тиждень у 5-А,5-Б,6-А,6-Б класах на підсилене вивчення румунської мови;

  • по 0.5 годин на тиждень у 5-А,5-Б,6-А,6-Б класах для інтегрованого курсу «Література» ((румунська та зарубіжна);

  • по 05 годин на тиждень в 5-А,5-Б класах на підсилене вивчення іноземної мови(французька);

  • по 0.5 годин на тиждень в 6-А,6-Б класах на підсилене вивчення інформатики.

Навчальні програми з румунської та французької мов розробляються на основі модельних програм,погоджуються на засіданні методичної ради ліцею та затверджуються на педагогічній раді.

Для реалізації освітньої галузі «Мистецька», інтегрований курс «Мистецтво» вивчатиметься окремо,а саме:

  • по 1 год.на тиждень у 5А,5Б класах на вивчення предмета

образотворче мистецтво;

  • по 1 год.на тиждень у 5А,5Б класах на вивчення предмета

музичне мистецтво.

Для реалізації освітніх галузей «Фізична культура» та «Технологічна», відповідно до статево - вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази , кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій, 

закладом освіти самостійно сформоване  змістове наповнення предметів варіативними модулями на базі модельних програм,а саме:

-фізична культура:-5 клас «Пана», « Футзал»,«Петанк»,«Баскетбол 3х3»,«Регбі-5», «Рухливі ігри», «Чірлідінг», «Скандінавська ходьба», «Дитяча легка атлетика», «Бадмінтон», «Акробатичний рок-н-рол», «Фізтбол»;

-фізична культура:-6 клас «Дитяча легка атлетика», «Пляжний волейбол», «Футбол», «Волейбол», «COOL GAMES»,»Баскетбол», «Баскедбол 3+3», «Футзал», «Алтимат фризбі», «Доджбол», «Корбол», «Регбі-5»

- трудове навчання: -«Втілення задуму в готовий продукт за алгоритмом проектно-технологічної діяльності»», «Творче застосування традиційних і сучасних технологій декоративно-ужиткового мис тецтва», «Ефективне використання техніки і матеріалів без заподілення шкоди навколишньому середовищу», «Турбота про власний побут, задоволення власних потреб і потреб інших осіб».

















Додаток 1

до Освітньої програми


Затверджую: 

Директор Їжівського ліцею

__________ О.В. Іонашку

31.08.2023р.

Навчальний план для 5-6-х класів (додаток 4 до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти наказу МОНУ від 19.02.2021 р № 235)

  з навчанням мови національної меншини


Освітні

галузі

Навчальні предмети

Кількість годин

на тиждень у класах / кількість учнів

всього

Навчальне навантаження

5-А клас

5-Б клас

6-А клас

6-Б клас




Мови

і

літератури

Українська мова

на тиждень

4

4

4

4

16

Українська література

на тиждень

2

2

2

2

8

Французька мова

на тиждень

2+

05

2+

05

2

2

9

Румунська мова

на тиждень

2+1

2+1

2+1

2+1

12

Інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна)

на тиждень

1.5+05

1.5+0.5

1.5+0.5

1.5+0.5

8

Математична

Математика

на тиждень

5

5

5

5

20







Природнича

Інтегрований курс «Пізнаємо природу»

на тиждень

2

2

2

2

8

Географія


-

-

2

2

4

Соціальна і здоров’язбережувальна

Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»

на тиждень

1

1

1

1

4

Громадянська та історична

Вступ до історії України та громадянської освіти

на тиждень

1

1



2










2







2







4


Історія України.Всесвітня історія.

Технологічна

Технології

на тиждень

2

2

2

2

8

Інформатична

інформатика

на тиждень

1.5

1.5

1.5+0.5

1.5+0.5

7

Мистецька

Образотворче мистецтво

на тиждень

1

1

1

1

4

Музичне мистецтво

1

1

1

1

4

Фізична культура

Фізична культура

на тиждень

3

3

3

3

12

Разом (без фізичної культури + фізична культура


26+3

26+3

29+3

29+3

110+12

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультації та групових занять


2

2

2

2

8

Гранично допустиме навчальне навантаження

28

28

31

31

118

Всього (без фізичної культури + фізична культура; без урахування поділу класів на групи )


28+3

28+3

31+3

31+3

118+12

Додаток 2

до Освітньої програми


Затверджую: 

директор Їжівського ліцею

__________ О.В. Іонашку

31.08.2023 р




№ п/п

Назва навчальної програми

Українська мова з навчанням румунською мовою 5-9 кл.для ЗЗСО (Фонарюк Т.І.,

Кульбабська О.В., Філіп Ю.Л.

Українська література 5-6 кл. Архипова, Січкар, Шило.

Румунська мова 5-9 кл. Говорнян та ін.

Інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна )5-9 кл. Говорнян та ін.


Іноземна мова 5-9 кл. (французька), Зимомря та ін.

Математика 5-6 кл. Беденко та ін.

Пізнаємо природу 5-6 кл. Біда та ін.

Здоров'я, безпека та добробут 5-6 кл. Воронцова та ін.

Вступ до історії України та громадянської освіти 5 кл. Бурлака та ін.

Інформатика 5-6 кл. Морзе, Барна.

Мистецтво 5-6 кл. Масол, Просіна.Технології 5-6 кл. Ходзицька та ін.

13

14

15

Фізична культура. 5-6 кл. Педан та ін.

Географія 6 клас

Історія України.Всесвітня історія. 6 клас.















Додаток 3

до освітньої програми

Перелік навчальних підручників для ЗЗСО

ІІ ступня (5-6 класи)

Клас

Автор

Назва підручника

Рік видання

Примітка

5

О.М. Петрук

Українська мова

2018



О. Авраменко

Українська література

2018



А.Г.Мерзляк

Математика

2022



Д.Д.Біда

Пізнаємо природу




І.Г.Ураєва

Французька мова




І.Я.Щупак

Вступ до історії




Е.В.Воронцова

Здоров’я, безпека та добробут




О.В.Гайдамака

Мистецтво




Н.В.Морзе

Інформатика



6

Н.Бабич

Українська мова




Л.Т.Коваленко

Українська література




Л.С.Говорнян

Румунська мова




Л.С.Говорнян

Румунська література




Ю.М.Клименко

Французька мова




Г.П.Бевз

Математика




Т.В.Воронцова

Здоров’я, безпека та добробут




Н.В.Морзе

Інформатика




І.Я. Щупак

Всесвітня історія Історія України




І.Ю.Костіков

Біологія




С.П. Запотоцький

Географія




О.В.Гайдамака

Мистецтво




І.Ю. Ходзицька (хл)

Технологія




І.Ю. Ходзицька

Технологія




С.М.Железняк

Образотворче мистецтво









ЗАТВЕРДЖУЮ:

директор Їжівського ліцею

______О.В. Іонашку

31 серпня 2023 р.

 

 

 

 Освітня програма 

Їжівського ліцею

Чудейської сільської ради

Чернівецького району

Чернівецької області

на 2023/2024 навчальний рік

( ІІ ступінь – 7-9 класи )

 











Схвалено

педагогічною радою

Їжівського ліцею

(протокол №1

від 31.08.2023р.)

 



Освітня програма школи

ІІ ступеня (7-9 класи)

Загальні положення

Освітня програма закладу загальної середньої освіти для ІІ рівня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України  від 20 квітня 2018 року № 405, Листа МОНУ від 22.07.2020 р. № 1/9-394.   Освітня програма базової середньої освіти (далі - Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт). 

Освітня програма визначає:

-загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчального плану ( таблиця 2);

- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в  таблиці 18; мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» та затверджені наказами МОНУ від 07.06.2017 р. №804 та від 23.10.2017 р. № 1407 і розміщені на офіційному веб-сайті МОН; 

- форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- вимоги до обов'язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання , в основу якого покладено ключові компетентності відповідно до Державного стандарту початкової освіти

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. 

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 7-9-х класів закладу загальної середньої освіти складає 3640 годин/навчальний рік 

для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,

для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу загальної середньої освіти (далі –навчальний план), (додаток 1). 

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову. 

Варіативну складову навчального плану закладу освіти визначено самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображено в навчальному плані закладу освіти. 

Документ містить варіант навчального плану для закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного національної меншини (румунської). (таблиця № 2 до наказу МОНУ від 20.04.2018 р. № 405)

Заклад загальної середньої освіти з навчанням мовою національної меншини самостійно здійснює розподіл навчального навантаження між румунською мовою та іноземною мовою, відображаючи це в навчальному плані школи.

  Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми з української мови здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

Відповідно до типу закладу загальної середньої освіти та особливостей навчально-виховного процесу навчальний план розроблено за таблицею 2 Типової освітньої програми.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план закладу освіти містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчального плану цієї освітньої програми. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.Закладом освіти, відповідно до статево - вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази , кадрового забезпечення, регіональних та народних традиційй, самостійно сформовано  змістове наповнення окремих навчальних предметів варіативними модулями на базі модельних програм:

-фізична культура: «Футбол», « Легка атлетика»,«Волейбол»,«Баскетбол», «Гімнастика»;

- трудове навчання:

«Технологія обробки дроту», «Технологія ажурного випілювання», «Основи електромонтажу», «Основи проектування,матеріалознавства та технології обробки», «Технологія побутової діяльності та самообслуговування»

Варіативна складова навчального плану школи

ІІ ступеня - 7- 9 класи

Додатковий час варіативної складової навчального плану використовується на:

  • на підсилене вивчення предмета  «Українська мова» - в 9 -А, 9-Б класах виділено по 1.год.на тиждень ;

  • на курс за вибором «Українознавство» в 7-А, 7-Б, 8-А,8-Б,

9-А, 9-Б классах виділено по 1 год. на тиждень;

  • для занять факультативного курсу з української літератури « Основи зорової (візуальної) поезії» в 8-А,8-Б классах виділено по 1 год. на тиждень.

 Для недопущення перевантаження учнів враховано їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). У закладі загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів враховуватимуться результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". 

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів  здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішенням органу місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.Навчальний план зорієнтований на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.



№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя



Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою: предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.



Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. 

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. 

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. 

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури 

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметі врозкривається у відповідних навчальних програмах.

Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: 

  • формування компетентностей;

  • розвитку компетентностей; 

  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; 

  • корекції основних компетентностей; 

  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки - «суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. 

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. 

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). 

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. 

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;

  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

  • якість проведення навчальних занять;

  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).


Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:


  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;

  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу базової середньої освіти (7-9 класи) передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти. На основі освітньої програми закладом освіти складено навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу (додаток 1).

 

























Додаток 1

до Освітньої програми


Затверджую: 

Директор Їжівського ліцею

__________ О.В. Іонашку

31.08.2023 р.

Навчальний план для 7-9-х класів (таблиця № 2 до Типової освітньої програми наказу МОНУ від 20.04.2018р. № 405)

  з навчанням румунською мовою


Освітні

галузі

Навчальні предмети

Кількість годин

на тиждень у класах / кількість учнів

Разом



7-А

7-Б

8-А

8-Б

9-А

9-Б

Мови

і

літератури

Українська мова



2.5

2.5

2

2

2+1

2+1

13

Українська література


2

2

2

2

2

2

12

Французька мова

2

2

2

2

2

2

12

Румунська мова

2.5

2.5

2

2

2

2

13

Інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна)


2

2

2

2

2

2

12

Суспільство-знавство

Історія України

1

1

1.5

1.5

1.5

1.5

8

Всесвітня історія

1

1

1

1

1

1

6

Основи правознавства

-

-

-

-

1

1

2

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

-

-

-

-

2

Образотворче мистецтво

1

1

-

-

-

-

2

Мистецтво

-

-

1

1

1

1

4

Математика

Математика

-

-

-

-

-

-


Алгебра

2

2

2

2

2

2

12

Геометрія

2

2

2

2

2

2

12

Біологія

2

2

2

2

2

2

12

Географія

2

2

2

2

1.5

1.5

11

Фізика

2

2

2

2

3

3

14

Хімія

1.5

1.5

2

2

2

2

11

Технології

Трудове навчання


1

1

1

1

1

1

6

Інформатика

1

1

2

2

2

2

10

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я



1

1

1

1

1

1

6

Фізична культура



3

3

3

3

3

3

18

Разом






29.5+3

29.5+3

29.5+3

29.5+3

31+3

31+3


Додатковий

час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

Українська мова (підсилення)





1

1

2

Українознавство (курс за вибором)

1

1

1

1

1

1

6

Основи зорової поезії (факультатив)



1

1



2

Гранично допустиме

навантаження на учня



32

32

33

33

33

33


Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету(без урахування поділу на групи)



1172,5


1172,5


1207,5


1207,5


1260


1260


7280










Додаток 1

до Освітньої програми


Затверджую: 

Директор Їжівського ліцею

__________ О.В. Іонашку

31.08.2023 р.

Навчальний план для 7-9-х класів (таблиця № 2 до Типової освітньої програми наказу МОНУ від 20.04.2018р. № 405)

  з навчанням румунською мовою



Освітні

галузі

Навчальні

предмети

Кількість годин

на тиждень у класах / кількість учнів

Разом

7-А

7-Б

8-А

8-Б

9-А

9-Б

Мови

і

літератури

Українська мова

2.5

2.5

2

2

2+1

2+1

13

Українська література

2

2

2

2

2

2

12

Французька мова

2

2

2

2

2

2

12

Румунська мова

2.5

2.5

2

2

2

2

13

Інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна)

2

2

2

2

2

2

12

Суспільство-знавство

Історія України

1

1

1.5

1.5

1.5

1.5

8

Всесвітня історія

1

1

1

1

1

1

6

Основи правознавства

-

-

-

-

1

1

2

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

-

-

-

-

2

Образотворче мистецтво

1

1

-

-

-

-

2

Мистецтво

-

-

1

1

1

1

4

Математика

Математика

-

-

-

-

-

-


Алгебра

2

2

2

2

2

2

12

Геометрія

2

2

2

2

2

2

12

Біологія

2

2

2

2

2

2

12

Географія

2

2

2

2

1.5

1.5

11

Фізика

2

2

2

2

3

3

14

Хімія

1.5

1.5

2

2

2

2

11

Технології

Трудове навчання

1

1

1

1

1

1

6

Інформатика

1

1

2

2

2

2

10

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

1

1

1

6

Фізична культура

3

3

3

3

3

3

18

Разом


29.5+3

29.5+3

29.5+3

29.5+3

31+3

31+3


Додатковий

час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

Українська мова (підсилення)





1

1

2

Українознавство (курс за вибором)

1

1

1

1

1

1

6

Основи зорової поезії (факультатив)



1

1



2

Гранично допустиме

навантаження на учня

32

32

33

33

33

33


Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету(без урахування поділу на групи)


1172,5


1172,5


1207,5


1207,5


1260


1260


7280








Додаток 2

до Освітньої програми

 Перелік навчальних програм 

для учнів  7-9-х класів Їжівського ліцею

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)



№ п/п

Назва навчальної програми

Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою

Українська література

Біологія

Всесвітня історія

Географія

Інформатика

Історія України

Математика

Мистецтво

Основи здоров’я

Природознавство

Трудове навчання

Фізика

Фізична культура

Хімія

Навчальні програми з інтегрованого курсу «Література» (румунська та зарубіжна)

Румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою

Іноземні мови

Додаток 3

до Освітньої програми

Перелік навчальних підручників для ЗЗСО

ІІІ ступня (7-9 класи)

клас

Автор

Назва підручника

Рік видання

Примітка

7

Л. Говорнян

Румунська мова

2020



Л.Говорнян

Румунська література

2020



І. Клименко

Французська мова

2020



О. В. Гісем

Історія України

2020



І.Я. Щупак

Всесвітня історія

2020



І.Д.Бех

Основи здоров’я




А.Г.Мерзляк

Геометрія




Л.І Остапченко

Біологія




П.П.Попель

Хімія




Й.Я.Ривкінд

Інформатика



8

Н.Д. Бабич

Українська мова

2020



Л. Коваленко

Українська література




А.Мерзляк

Алгебра




В.Баряхтар

Фізика




В.М. Бойко

Географія

2020



К.І.Паладян

Антологія




Л.М.Масол

Мистецтво інтегров.курс

2020


9

Н.Д.Бабич

Українська мова




О.М. Ніколенко

Зарубіжна література




Л.С.Говорнян

Румунська мова




Ю.М.Клименко

Французька мова




Н.В.Морзе

Інформатика




І.Я.Щупак

Всесвітня історія




О.В.Гісем

Історія України




В.М.Бойко

Географія




А.Г.Мерзляк

Алгебра




В.Г.Бар’яхтар

Фізика




А.Г.Мерзляк

Геометрія




О.М. Авраменко

Українська література




П.П. Попель

Хімія




Й.Я. Ривкінд

Інформатика




І.Д.Бех

Основи здоров’я




К.М. Задорожний

Біологія




Додаток 4

до Освітньої програми 

Перелік навчальних програм курсів за вибором та факультативів

для учнів школи ІІ ступеня Їжівського ліцею


№з/п

Навчальні програми

Клас

Документ про надання грифа МОНУ

Примітка

1.

Українська мова

Автори:Фонарюк Т.І.,Кульбабська О.В,Філіп Ю.Л.,Костіна-Кніжницька А.В.,Сиротюк О.М.

9-А,9-Б

Навчальна програма затверджена наказом МОН від 12.07.2021 р. № 795


2.

Українська література. Програма факультативних курсів

«Основи зорової поезії»

(Гнаткович Т.; Калинич О.,Береш-Попович О., Шкурда М.,Колінченко О.)

8-А,8-Б

Лист ІМЗО від 04.07 2019 №22.1/12-Г-551


3.

Українознавство

1-12 кл.

Автори: А.Ціпко,

Т Бойко,О Галізова



7А,Б,

8А,Б,

9А,Б

Програма рекомендована Листом МОН від 10.08 2020 р.

№1/1-5310






ЗАТВЕРДЖУЮ:

Директор Їжівського ліцею

______О.В. Іонашку

31 серпня 2023 р.

 

 

 

 



Освітня програма 

Їжівського ліцею

Чудейської сільської ради

Чернівецького району

Чернівецької області

на 2023/2024 навчальний рік

(форма навчання: очна)

ІІІ ступінь

 













Схвалено

педагогічною радою

Їжівського ліцею

(протокол №1

від 31.08.2023р).

 

Загальні положення Типової освітньої програми
( 10-11 класи )


Освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ рівня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», Листа МОНУ від 22.07.2020 р.

№ 1/9-394.  

Освітня програма профільної середньої освіти (далі - Типова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиці 1-3);

- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці 4; пропонований зміст окремих предметів, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (далі - навчальний план).

Навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 01 вересня 2021 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, а також передбачає години на факультативи, курси за вибором.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України».

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика» «Технології»,«Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учні обрали два предмети: «Інформатика» - по 1.5 годин на тиждень в 10-А, 10-Б, 11-А, 11-Б класах та «Мистецтво»- в 10-А,10-Б, 11-А,11-Б класах по 1.5 годин на тиждень.

У закладах загальної середньої освіти з навчанням мовою корінного народу, національної меншини предмет «Мова і література корінного народу, національної меншини» вивчається як інтегрований курс «Румунська мова та література», за рівнем стандарту.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

У процесі складання власного навчального плану закладу освіти слід ураховувати, що:

  • профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей;

  • кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів і кількості годин, передбачених на профільні предмети;

У разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти може використовувати їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів, для вивчення спеціальних і факультативних курсів. Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби і непрофільних) предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті окремих предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання тощо. Тематика і зміст таких курсів можуть розроблятися вчителями і використовуватися в освітньому процесі після погодження в установленому порядку. Заклад освіти може також обирати відповідний курс із уже розроблених і рекомендованих/схвалених для використання. Спеціальні курси реалізуються за рахунок годин, передбачених планом для профільних предметів і спеціальних курсів (у першому варіанті плану, таблиця 1), або за рахунок додаткових годин (у другому варіанті плану, таблиця 2).

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

Факультативні курси, спецкурси за вибором,індивідуальні заняття є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання.

Враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу ліцею варіативна складова навчального плану в 10-11 х класах використовується :

  • на підсилене вивчення предметів :

  • Українська мова у 10-А, 10-Б, 11-А,11-Б класах виділено по 1 год. на тиждень;


  • Румунська мова та література ( інтегрований курс)

в 10-А, 10-Б, 11-А,11-Б класах по1 год. на тиждень;

  • Захист України у 10А, Б,11А, 11Б класах по 05. год. на тиждень;

  • Фізична культура в 11-А класі 1 година на тиждень

  • Інформатика «Офісні інформаційні технології» в10-Б класі 1 годину на тиждень;

  • на вивчення курсу за вибором:

«Українознавство » в 10-А,10-Б, 11-А,11-Б класах по 1 год. на тиждень;


  • на спецкурси:

  • «Основи археології земель Чернівецької області».- в 11-А,11-Б класах по 05 годин на тиждень;

  • «Культура добросусідства»- в 11-Б класі 1 година на тиждень

  • «Література рідного краю» -українською мовою– 1 година на тиждень в

10-А класі, в 10-Б класі - 05 годин на тиждень ;

  • «Література рідного краю»-румунською мовою по - 05 год, на тиждень. в 10-А та по 1 годині на тиждень в 10-Б,11-А,11-Б класах;

  • для занять факультативу:

  • «Стилістика української мови» виділена 1 година на тиждень в

10-А класі;

  • на індивідуальні заняття з підготовки учнів до ДПА та ЗНО з біології в 11-А, 11-Б класах виділено по 1 годині на тиждень;


Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.







№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.


Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя


Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», спрямовані на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

  • організацію навчального середовища (зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;)

  • окремі предмети (виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти.)

Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.


Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.



Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно - діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.


За рішенням педагогічної ради ліцею (протокол № 15 від 30.06.2021 р) учні 10-х класів розпочнуть вивчати українську мову як профільний предмет.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей.

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • формування компетентностей;

  • розвитку компетентностей;

  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

  • корекції основних компетентностей;

  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;

  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

  • якість проведення навчальних занять;

  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).


Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;

  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.


Освітня програма закладу базової середньої освіти має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.















































Додаток 1

до Освітньої програми

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Директор Іжівського ліцею

_______О.В. Іонашку

31.08.2023 р.

Навчальний план для 10-11-х класів (таблиця 2 до Типової освітньої програми наказу МОН України від 20.04.2018 р. №408)


Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин

на тиждень у класах / кількість учнів

Разом

10-А

10-Б

11-А

11-Б

Базові предмети






Мови і літератури

Українська мова

2+1

2+1

2+1

2+1

8

Українська література

2

2

2

2

8

Зарубіжна література

1

1

1

1

4

Французька мова

2

2

2

2

8

Румунська мова та література (інтегрований курс)

2+1

2+1

2+1

2+1

8

Суспільство-знавсто

Історія України

1.5

1.5.

1.5

1.5.

6

Всесвітня історія

1

1

1

1

4

Громадянська освіта

2

2

-

-

4

Математика

Алгебра і початки аналізу

1.5

1.5

1.5

1.5

6

Геометрія

1.5

1.5

1.5

1.5

6

Природо-знавство

Біологія і екологія

2

2

2

2

8

Географія

1.5

1.5

1

1

5

Фізика

Астрономія

3

-

3

-

3

1

3

1

12

2

Хімія

1.5

1.5

2

2

7

Здоров’я і фізична культура

Фізична культура

3

3

3+1

3

12

Захист України

1.5+0.5

1.5+0.5

1.5+0.5

1.5+0.5

6


Вибірково-обов’язкові предмети






Технології

Інформатика

1,5

1,5

1,5

1,5

6

Мистецтво

Мистецтво

1,5

1,5

1,5

1,5

6

Разом

29+3

29+3

28+3

28+3

114+12

Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття

6

6

7

7

26


Українська мова (підсилення)

1

1

1

1

4

Румунська мова та література (інтегрований курс,) (підсилення)

1

1

1

1

4

Захист України (підсилення)

0.5

0.5

0.5

05

2

Фізична культура (підсилення)



1


1

Українознавство (курс за вибором)

1

1

1

1

4

Основи археології земель Чернівецької обл. (спецкурс)



0,5

0,5

1

Офісні інформаційні технології (спец курс )


1



1

Література рідного краю (спецкурс )- укр.мовою

1

0,5



1.5

Література рідного краю (спецкурс )-рум. мовою

0,5

1

1

1

3,5

Стилістика української мови (факультатив)

1




1

Культура добросусідства




1

1

Підготовка до ДПА та ЗНО з біології (індивід.заняття)



1

1

2

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

33

33

33

33

-

Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)


1330


1330


1330


1330


5320



Додаток 2

до Освітньої програми

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Директор Іжівського ліцею

_______О.В. Іонашку

31.08.2022 р.

Перелік навчальних підручників для ЗЗСО

ІV ступня (10-11 клас)

клас

Автор

Назва підручника

Рік видання

Примітка

10

Н.Д.Бабич

Українська мова




.О.М. Авраменко

Українська література (ак. рів.)




Л.І. Оставченко

Біологія і екологія




Т.В. Бакка

Громадянська освіта (рів. ст.)




П.П. Попель

Хімія




І.Я. Щупак

Всесвітня історія (рів. ст.)




В.С.Власов

Історія України




В.Г.Бар’яхтар

Фізика




І.Ю. Ходзицька

Технології




О.М. Ніколенко

Зарубіжна література




Л. Говорнян

Румунська мова




Л. Говорнян

Румунська мова та літ-ра (інтегров.курс)




В.М. Бойко

Географія




Й.Я. Ривкінд

Інформатика 10/11




М.М. Фука

Захист України




В.М.Лелека

Захист України (основа мед.знаь)




Л.М. Масол

Мистецтва



11

Н.Д.Бабич

Українська мова

2019



О. Авраменко

Українська літ-ра

2019



Л. Говорнян

Румунська мова (пр.)

2019



Ю.М.Клименко

Французька мова

2019



О.В. Гісем

Всесвітня історія (рів. ст.)

2019



А.Г. Мерзляк

Математика

2019



П.П.Попель

Хімія

2019



А.Г. Остапченко

Біологія і екологія

2019



В.Д. Руденко

Інформатика

2019



В.Г.Бар’яхтар

Фізика (рум. мова)

2019



В.Г. Баріахтар

Фізика (укр. мова)

2019



О Ніколенко

Зарубіжна література

2019



В.М. Даниленко

Історія України

2019



В.Д. Сиротюк

Астрономія (рів. ст.)

2019



А.А.Гудима

Захист Вітчизни (дів.)

2019



О.Д. Наровлянський

Правознавство

2019



І.Ю. Ходзицька

Технологія

2019



О.В. Біленько

Технології

2019



Л. Говорнян

Румунська мова та літ-ра

2019



Л. Говорнян

Румунська література(проф.рів.)

2019



А. Влад

Основи хрестиянської е

2019


Освітня програма 2022-2023 навчальний рік

Освітня програма – це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями результатів навчання. Основою для розроблення освітньої програми є Державний стандарт загальної середньої освіти відповідного рівня.

Освітня програма має містити: 

  • загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;
  • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
  • перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення;
  • форми організації освітнього процесу;
  • опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
  • інші освітні компоненти (за рішенням закладу загальної середньої освіти).

Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.

Міністерство освіти і науки України затверджує типові освітні програми, які спрямовані на реалізацію мети та завдань освітньої галузі. Заклади загальної середньої освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти.


На основі освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, який конкретизує організацію освітнього процесу.

Навчальні програми предметів та курсів створюють вчителі (самостійно або об'єднавшись) на основі Стандарту, або за зразком типової (модельної) навчальної програми.

Програми Нової української школи



     


          ЗАТВЕРДЖУЮ:

    директор Їжівського ліцею

    ______О.В. Іонашку

    «31» серпня 2022 р.

     

     










    Освітня програма

    Іжівського ліцею

    Чудейської сільської ради

    Чернівецького району

    Чернівецької області

    на 2022/2023 навчальний рік

    ( І ступінь)









    Схвалено

    педагогічною радою Іжівського ліцею

    (протокол №1від 31.08.2022 р.)







    Загальні положення Освітньої програми початкових класів

    1-4 класи


    Освітня програма початкової освіти (1-4 класи) розроблена на виконання закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, Концепції Нової Української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова Українська школа на період до 2029 року», постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87, постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня  2019 р. № 688, ( зі змінами до Державного стандарту початкової освіти), «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» Типової освітньої програми  1-4 класів закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України  від 21.03.2018 року № 268 зі змінами затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019р.№1272, Листа МОНУ від 22.07.2020 р. № 1/9-394.

    Освітня програма початкової освіти (далі - Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти (далі – Державний стандарт). 



    Освітня програма І ступеня (1-4 класи) визначає:

    - загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей та відображено у навчальному робочому плані закладу освіти (Додаток ) ;

    - перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями ;

    - тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення здійснюється відповідно ;

    - форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

    - вимоги до обов'язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання , в основу якого покладено ключові компетентності відповідно до Державного стандарту початкової освіти

    Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

    1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

    2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

    3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

    4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

    5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

    6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

    7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

    8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

    9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

    10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

    11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

    Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими людьми.

    Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

    Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

    Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання - фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

    Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

    Згідно із Законом України «Про освіту», на основі Державного стандарту й Типової освітньої програми заклади освіти, наукові установи та інші суб’єкти освітньої діяльності можуть розробляти освітні програми - єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів, індивідуальних проектів, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання. Освітні програми можуть відрізнятися від Типової освітньої програми послідовністю викладання навчального матеріалу, обсягом його вивчення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.

    Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення очікуваних результатів, зазначених у програмі.


    Освітні програми можуть мати корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для них тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.

    Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності. Для вивчення літературного румунського читання виділено з варіативної складової навчального плану по 1 годині на тиждень у

    3-А,Б та 4- А,Б класах.


    Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

    Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу закладу загальної середньої освіти складає 805 годин/навчальний рік/, для учнів 2 класу-875 годин /навчальний рік, для учнів 3-4-х класів закладу загальної середньої освіти складає 910 годин/навчальний рік.  Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі –навчальний план). 

    Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти. На основі освітньої програми закладом освіти складено навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу відповідно додатку 12 до Державного стандарту базового навчального плану початкової освіти для класів з навчанням мовою відповідного корінного народу, національних меншин.  

    Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні . 

    Відповідно до мови навчання у системі загальної середньої освіти обрано варіант навчального плану початкової школи на основі Типової освітньої програми , розробленої під керівництвом О.Я. Савченко (продовження додатка 1).

    До  Освітньої програми закладу додано  навчальний план, що  пропонує підхід до організації освітнього процесу (  Додаток 1 до наказу МОН України від 21.03.2018р.№ 268 зі змінами затвердженими наказом МОН України від 08.10. 2019р.).

    Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах (Додаток 2).


    Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

    Мовно-літературна, у тому числі: 
    рідномовна освіта (українська мова та література;     румунська мова ) (МОВ1); 
    іншомовна освіта (ІНО)

    Математична (МАО)

    Природнича (ПРО)

    Технологічна (ТЕО)

    Інформатична (ІФО)

    Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

    Громадянська та історична (ГІО)

    Мистецька (МИО)

    Фізкультурна (ФІО)


    Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

    Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

    Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. 

    Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шість років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

    Заклад початкової освіти формує власну освітню програму на основі Типової освітньої програми або безпосередньо на основі Державного стандарту початкової освіти.

    Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

    Освітня програма закладу початкової освіти, сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його керівник. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору здобувачів освіти, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

    Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти .

    На основі Освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу. (додаток 1) навчальні програми та визначає навчальні програми (додаток 2)

    Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів  здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішенням органу місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів

    У програмі визначено змістові лінії; очікувані результати навчання та відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Типовий навчальний план визначає тижневий обсяг навчального навантаження здобувачів освіти. Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

    - дитиноцентрованості і природовідповідності;

    - узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

    - науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

    - наступності і перспективності навчання;

    - взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

    - логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

    - можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

    - творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

    - адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

    Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу,

    своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції. Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.


    Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.


    Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та якості освіти.

    З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів.

    Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації мети і завдань початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.


    Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

    Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів  з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

    Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І-4 класу   реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

    Оскільки Освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачає запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.







    Додаток 1

    до Освітньої програми


    Затверджую 

    директор ліцею

    __________________ О.В. Іонашку

    31.08.2022 р.

    Базовий навчальний план початкової освіти для класів

    з навчанням румунською мовою ( додаток 12 до Державного

     стандарту початкової освіти ( зі змінами, внесеними згідно с


     постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 р. № 688 ).

    Назва освітньої

    галузі

    Навчальні предмети

    Кількість години

    на тиждень у класах /кількість учнів

    Кількість годин

    у класах

    Разом


    1-А

    уч.

    1-Б

    уч.

    2-А

    17 уч

    2-Б

    21

    уч

    3-А

    25

    Уч.

    3-Б

    30

    уч

    4-А

    23

    уч

    4-Б

    25

    уч


    Мовно-літературна , у тому числі:

    Українська мова «Усний курс»

    5

    5







    10

    3080


    Українська мова

    Інтегрований курс «Навчання грамоти»



    5

    5





    10


    Інтегрований курс «Українська мова та література»





    6

    6



    12


    Українська мова







    4

    4

    8


    Українське літературне читання







    2

    2

    4


    Румунська мова Інтегрований курс «Навчання грамоти»

    5

    5







    10


    Румунська мова



    2

    2

    2

    2

    2

    2

    12


    Румунське літературне читання



    2

    2

    1+1

    1+1

    1+1

    1+1

    12


    Іноземна мова (французька)

    1

    1

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    14


    Математична

    Математика

    4

    4

    4

    4

    4

    4

    4

    4

    32

    1120


    Природнича

    Інтегрований курс

    «Я досліджую світ»


    2


    2


    3


    3


    3


    3


    3


    3

    24

    1120


    соціальна і здоров’я збережувальна











    Громадянська та історична,


    Технологічна

    Дизайн і технології

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    8


    Інформатична

    Інформатика



    1

    1

    1

    1

    1

    1

    6

    140


    Мистецька

    Музичне мистецтво

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    8

    280


    Образотворче мистецтво

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    8

    280


    Фізкультурна

    Фізична культура

    3

    3

    3

    3

    3

    3

    3

    3

    24

    840


    Усього


    20+3

    20+3

    22+3

    22+3

    22+3

    22+3

    22+3

    22+3

    1 96



    Варіативний складник










    Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

    Румунське літературне читання





    1

    1

    1

    1

    4















    Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуюються з бюджету (без урахування поділу на групи)


    805

    805

    875

    875

    910

    910

    910

    910


    7000


    Гранично допустиме

    тижневе / річне

    навчальне

    навантаження






    20/700

    20/700

    22/770

    22/770

    23/

    803

    23/

    805

    23/

    805

    23/

    805


    176/

    6160








    Додаток 2

    до Освітньої програми


    Затверджую: 

    Директор

    Їжівського ліцею

    ________ О.В. Іонашку

    31.08.2022 р.



    Перелік навчальних програм 

    для закладів загальної середньої освіти І ступеня (1-4 класи)

    (затверджені наказом МОН України від 21.03.2018р. № 268 зі змінами затвердженими наказом МОН України від 08.10.2019р.)

     

    № п/п

    Назва навчальної програми

    1.

    НУШ. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2,3-4 класи

    2

    Навчальна програма з предмета «Українська мова для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти з румунською мовою навчання».Автори: Палій Н.Т., Одинак М.М., під керівництвом Савченко О.Я.,затверджена Колегією Міністерства освіти і науки України 22.02.2018р.

    3.

    Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти. Початкова школа (іншомовна освіта – французька мова), затверджена рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 22.02.2018 р., під керівництвом Савченко О.Я.

    4.

    Типова навчальна програма з румунською мовою та читання для 1-2 класів загальної середньої освіти, з навчанням румунською мовою. Держстандарт початкової освіти, затверджений постановою кабінету міністрів України від 21.02. 2018 р. № 87. Автори Пілігач О.Г. та інші, під керівництвом Савченко О.Я.

    5

    Навчальна програма «Румунська мова та літературне читання для 3-4 класів з навчанням румунською мовою закладів загальної середньої освіти». Наказ МОН України від 27.01.2020 року № 101

    6

    Навчальна програма українська мова для закладів загальної середньої освіти з мовами навчання національних меншин (молдовськокою, румунською, угорською укладач О.М.Петрук.







    ЗАТВЕРДЖУЮ:

    директор Їжівського ліцею

    ______О.В. Іонашку

    31 серпня 2022 р.

     

     

     

     Освітня програма 

    Їжівського ліцею

    Чудейської сільської ради

    Чернівецького району

    Чернівецької області

    на 2022/2023 навчальний рік

    ( ІІ ступінь)

     











    Схвалено

    педагогічною радою Їжівського ліцею

    (протокол №1 від 31.08.2022р.)

     







    Освітня програма школи ІІ ступеня

    5-ті класи -(адаптаційний цикл навчання) базової середньої освіти

    1. Загальні положення

    Типова освітня програма для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти

    (далі – Типова освітня програма) застосовується для:

    закладів загальної середньої освіти, у яких є класи (групи) з навчанням

    мовою корінного народу або національної меншини поряд з державною мовою, та закладів загальної середньої освіти, у яких є класи (групи) з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного народу або національної меншини .

    Типова освітня програма розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), затвердженого постановою

    Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898.

    Типова освітня програма окреслює обов’язкові та рекомендовані підходи до розроблення закладами загальної середньої освіти та використання ними в освітній діяльності освітніх програм на кожному циклі (адаптаційний цикл та цикл базового предметного навчання) базової середньої освіти.

    Типова освітня програма визначає:

    -вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

    базової середньої освіти;

    -загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі

    базового предметного навчання (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання.

    2. Типова освітня програма включає:

    • варіанти типових навчальних планів;

    • перелік модельних навчальних програм;

    • рекомендовані форми організації освітнього процесу;

    • опис інструментарію оцінювання.

    Під час розроблення Типової освітньої програми враховано гарантовані

    державою права щодо академічної, організаційної, фінансової і кадрової автономії закладів освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу.

    Відповідно до Закону України «Про освіту» метою повної загальної

    середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка

    здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має

    прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до

    свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової

    діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується

    через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній

    людині для успішної життєдіяльності.

    Для реалізації мети повної загальної середньої освіти, а також належної

    організації освітнього процесу кожен заклад освіти розробляє та використовує в

    освітній діяльності освітню програму. Вона може бути розроблена окремо для

    кожного рівня (циклу) повної загальної середньої освіти або ж бути наскрізною,

    розробленою для декількох рівнів освіти. Відповідне рішення приймає

    педагогічна рада закладу освіти.

    Освітня програма закладу загальної середньої освіти, розроблена на основі

    Типової освітньої програми, відповідно до частини третьої статті 11 Закону

    України «Про повну загальну середню освіту», має:

    -відповідати структурі Типової освітньої програми та визначеним нею

    вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою изначатизакладу освіти;

    -визначати (в обсязі не меншому ніж встановлено Типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі базового предметного навчання (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;

    - містити навчальний план, що ґрунтується на одному з варіантів типових навчальних планів Типової освітньої програми і може передбачати перерозподіл годин (у визначеному обсязі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами (крім української мови та фізичної культури) певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими навчальнимипредметами;

    - містити перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, та/або навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому, ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами;

    3. Опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.

    Освітні програми закладів загальної середньої освіти, згідно із частиною

    четвертою статті 7 Закону України «Про освіту», частиною дев’ятою статті 5

    Закону України «Про повну загальну середню освіту», можуть передбачати

    викладання одного чи декількох навчальних предметів (інтегрованих курсів)

    поряд із державною мовою англійською чи іншою офіційною мовою

    Європейського Союзу. При цьому в освітньому процесі можуть

    використовуватись методи та прийоми двомовної та багатомовної освіти.

    Освітня програма закладу освіти може містити інші складники, що

    враховують специфіку та особливості освітньої діяльності закладу освіти.

    4.Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

    Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть

    розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

    У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів

    та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні

    пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

    Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється

    комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік

    проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

    Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою

    згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної

    середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України

    12 січня 2016 року No 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України

    від 10 липня 2019 року No 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за No 184/28314.

    Загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі

    базової середньої освіти та циклі базового предметного навчання базової

    середньої освіти, його розподіл між освітніми галузями за роками навчання

    Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-6 класів

    (адаптаційний цикл базової середньої освіти) та 7-9 класів (цикл базового

    предметного навчання базової середньої освіти) закладів загальної середньої

    освіти сформовано для:

    - закладів з навчанням українською мовою (додаток 1);

    - класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної

    меншини чи з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного

    народу або національної меншини (додаток 2).

    Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та

    роками навчання.

    Рекомендовану мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за

    освітніми галузями та роками навчання визначено відповідно до базових

    навчальних планів (додаток 23 Державного стандарту) до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти


    5. Типові навчальні плани

    Типові навчальні плани (додатки 3, 4) містять:

    - орієнтовний перелік предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також орієнтовний перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;

    - рекомендований розподіл навчального навантаження за роками навчання між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення;

    - додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за

    вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

    Заклад освіти визначає перелік навчальних предметів та/або інтегрованих

    курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також предмети/курси

    варіативного освітнього компоненту з урахуванням освітніх потреб учнів, що відображається у навчальному плані освітньої програми закладу освіти.

    Навчальне навантаження у типових навчальних планах орієнтоване на

    «рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом

    Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової середньої освіти.

    Кількість навчальних годин на вивчення інтегрованих курсів заклад освіти визначає самостійно з урахуванням навчального навантаження на відповідні навчальні предмети у типовому навчальному плані.

    Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі, відповідно до пункту 26 Державного стандарту, визначає заклад освіти в межах заданого

    діапазону «мінімального» та «максимального» навчального навантаження.

    Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі заклад

    освіти може зменшувати, включно до мінімального показника.

    Різниця між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин

    (резерв навчальних годин) у кожній освітній галузі може бути перерозподілена

    закладом освіти між освітніми компонентами цієї освітньої галузі або на інші

    освітні галузі, а також на вибіркові освітні компоненти (незалежно від освітньої

    галузі).

    Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі заклад

    освіти може збільшувати, включно до максимального показника, з урахуванням

    перерозподілу різниці між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин інших освітніх галузей.

    Кількість навчальних годин, визначена у навчальному плані на вивчення

    вибіркових освітніх компонентів, не включається до максимального показника

    навчального навантаження, передбаченого на ту чи іншу освітню галузь.

    Додаткові години для вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів,

    курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі, проведення

    індивідуальних консультацій та групових занять заклад загальної середньої освіти розподіляє самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, що відображається в освітній програмі закладу.

    Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у навчальному плані закладу загальної середньої освіти не повинна перевищувати загальнорічної кількості навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи), визначеної базовим навчальним планом, з дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження учнів.


    6. Модельні навчальні програми


    Модельна навчальна програма - документ, що визначає орієнтовну

    послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст

    навчального предмета, інтегрованого курсу та види навчальної діяльності учнів,

    рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку,визначеному

    законодавством.

    Модельні навчальні програми можуть бути розроблені для всього рівня

    базової середньої освіти (5-9 класи) або окремо для кожного циклу: адаптаційного циклу (5-6 класи) та циклу базового предметного навчання (7-9 класи).

    Поданий у додатку 5 перелік модельних навчальних програм є базовим і

    може бути доповнений іншими модельними навчальними програмами, які

    отримають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», шляхом внесення змін до цієї Типової освітньої програми в установленому порядку.

    Спираючись на модельні навчальні програми, заклад освіти може розробляти навчальні програми предметів, білінгвальних курсів, інтегрованих курсів, що мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами. Формування змісту навчальних предметів, білінгвальних курсів, нтегрованих курсів може здійснюватися шляхом упорядкування в логічні послідовності результатів навчання кількох освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників.

    Навчальні програми, що розроблені на основі модельних навчальних

    програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти.


    7. Рекомендовані форми організації освітнього процесу

    Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та

    здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та

    інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

    У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу

    визначаються педагогічною радою закладу освіти та відображаються в освітній

    програмі закладу освіти. Вибір форм залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти.

    За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за

    індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня

    реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладу

    (закладів) освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, зокрема тих, що

    забезпечують здобуття освіти за мережевою формою здобуття освіти.

    Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

    З метою належної організації освітнього процесу в закладах загальної

    середньої освіти формуються класи та/або групи, зокрема спеціальні, інклюзивні, з дистанційною, вечірньою формою здобуття освіти, з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою.

    8. Опис інструментарію оцінювання

    Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів,

    інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану, відповідно до наказу МОН України № 289 від 01.04.2022 року «Про затвердження методичних рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6-х класів які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти». Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти може прийняти рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.

    Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили

    здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється

    шляхом державної підсумкової атестації.

    Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові

    компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.

    Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів,

    визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання

    здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання

    результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.

    Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: поточне,

    підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова

    атестація.

    Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законо давством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень,що видається учневі щороку. Поточне та підсумкове оцінювання

    навчання учнів здійснюють відповідно до вимог модельних навчальних програм Із застосуванням таких основних форм та способів:

    • усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування);

    • письмової, у тому числі графічної (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних та контрольних робіт, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами тощо);

    • цифрової (зокрема шляхом тестування в електронному форматі);

    • практичної (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проектів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об’єктами, хімічними речовинами тощо).

    У рамках академічної свободи педагогічні працівники закладу освіти здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

    Для реалізації освітньої галузі «Мови і літератури» заклад освіти використовує з додаткових годин передбачених типовим навчальним планом,години на підсиленне вивчення предметів:

    • по 1 годині на тиждень у 5-А,5-Б класах на вивчення румунської мови,

    • по 0.5 годин на тиждень для інтегрованого курсу «Література» (румунська та зарубіжна),

    • по 05 годин на тиждень в 5-А,5-Б класах на вивчення іноземної мови(французька).

    Навчальні програми з румунської та французької мов розробляються на основі модельних програм,погоджуються на засіданні методичної ради ліцею та затверджуються на педагогічній раді.

    Для реалізації освітньої галузі «Мистецька», інтегрований курс «Мистецтво» вивчатиметься окремо,а саме:

    • по 1 год.на тиждень у 5А,5Б класах на вивчення предмета

    образотворче мистецтво;

    • по 1 год.на тиждень у 5А,5Б класах на вивчення предмета

    музичне мистецтво.

    Для реалізації освітніх галузей «Фізична культура» та «Технологічна», відповідно до статево - вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази , кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій, 

    закладом освіти самостійно сформоване  змістове наповнення предметів варіативними модулями на базі модельних програм,а саме:

    -фізична культура:- «Пана», « Футбол», « Військово спортивні ігри», «Додижбол», «Волейбол»,»Гімнастика «, «Баскедбол»,«Баскетбол 3х3», «Алтимат», «Фризбі»,«Регбі-5», «Рухливі ігри»,

    - трудове навчання:

    «Основи дизайну та конструювання»», «Основи технологій та конструкційних матеріалів», «Технологія обробки дроту»

























    Додаток 1

    до Освітньої програми

    Затверджую: 

    директор Їжівського ліцею

    __________ О.В. Іонашку

    31.08.2022 р.

    Навчальний план для 5-х класів (додаток 4 до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти наказу МОНУ від 19.02.2021 р № 235)

      з навчанням мови національної меншини


    Освітні

    галузі

    Навчальні предмети

    Кількість годин

    на тиждень у класах / кількість учнів


    Навчальне навантаження

    5-А клас

    5-Б клас








    Мови

    і

    літератури

    Українська мова

    на тиждень

    4



    4






    8













    Українська література

    на тиждень

    2



    2






    4













    Французька мова

    на тиждень

    2+

    05



    2+

    05






    5













    Румунська мова

    на тиждень

    2+1



    2+1






    6













    Інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна)

    на тиждень

    1.5+05



    1.5+0.5






    4












    Математична

    Математика

    на тиждень

    5



    5






    10












    Природнича

    Пізнаємо природу

    на тиждень

    2



    2






    4

























    Соціальна і здоров’язбережувальна

    Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»

    на тиждень

    1



    1






    2

    Громадянська та історична

    Вступ до історії України та громадянської освіти

    на тиждень

    1



    1






    2












    Технологічна

    Технології

    на тиждень

    2



    2






    4

    Інформатична

    інформатика

    на тиждень

    1.5



    1.5






    3

    Мистецька

    Образотчвоче мистецтво

    на тиждень

    1



    1






    2

    Музичне мистецтво


    1



    1






    2


    Фізична культура

    Фізична культура

    на тиждень

    3



    3






    6

    Разом (без фізичної культури + фізична культура


    26+3



    26+3






    52+6

    Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультації та групових занять


    2



    2






    4

    Гранично допустиме навчальне навантаження

    28



    28






    56

    Всього (без фізичної культури + фізична культура; без урахування поділу класів на групи )


    28+3



    28+3






    56+6

    Додаток 2

    до Освітньої програми


    Затверджую: 

    Директор Їжівського ліцею

    __________ О.В. Іонашку

    31.08.2022 р



    № п/п

    Назва навчальної програми

    Українська мова з навчанням румунською мовою 5-9 кл.для ЗЗСО (Фонарюк Т.І.,

    Кульбабська О.В., Філіп Ю.Л.

    Українська література 5-6 кл. Архипова, Січкар, Шило.

    Румунська мова 5-9 кл. Говорнян та ін.

    Інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна )5-9 кл. Говорнян та ін.


    Іноземна мова 5-9 кл. (французька), Зимомря та ін.

    Математика 5-6 кл. Беденко та ін.

    Пізнаємо природу 5-6 кл. Біда та ін.

    Здоров'я, безпека та добробут 5-6 кл. Воронцова та ін.

    Вступ до історії України та громадянської освіти 5 кл. Бурлака та ін.

    Інформатика 5-6 кл. Морзе, Барна.

    Мистецтво 5-6 кл. Масол, Просіна.Технології 5-6 кл. Ходзицька та ін.


    Фізична культура. 5-6 кл. Педан та ін.



















    Освітня програма школи

    ІІ ступеня (6-9 класи)

    Загальні положення

    Освітня програма закладу загальної середньої освіти для ІІ рівня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України  від 20 квітня 2018 року № 405, Листа МОНУ від 22.07.2020 р. № 1/9-394.   Освітня програма базової середньої освіти (далі - Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт). 

    Освітня програма визначає:

    -загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчального плану ( таблиця 2);

    - очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в  таблиці 18; мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» та затверджені наказами МОНУ від 07.06.2017 р. №804 та від 23.10.2017 р. № 1407 і розміщені на офіційному веб-сайті МОН; 

    - форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

    - вимоги до обов'язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання , в основу якого покладено ключові компетентності відповідно до Державного стандарту початкової освіти

    Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. 

    Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 6-9-х класів закладу загальної середньої освіти складає 4795 годин/навчальний рік:

    для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, 

    для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,

    для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

    для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

    Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу загальної середньої освіти (далі –навчальний план), (додаток 1). 

    Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову. 

    Варіативну складову навчального плану закладу освіти визначено самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображено в навчальному плані закладу освіти. 

    Документ містить варіант навчального плану для закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного національної меншини (румунської). (таблиця № 2 до наказу МОНУ від 20.04.2018 р. № 405)

    Заклад загальної середньої освіти з навчанням мовою національної меншини самостійно здійснює розподіл навчального навантаження між румунською мовою та іноземною мовою, відображаючи це в навчальному плані школи.

      Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми з української мови здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;

    Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

    Відповідно до типу закладу загальної середньої освіти та особливостей навчально-виховного процесу навчальний план розроблено за таблицею 2 Типової освітньої програми.

    З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план закладу освіти містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчального плану цієї освітньої програми. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.Закладом освіти, відповідно до статево - вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази , кадрового забезпечення, регіональних та народних традиційй, самостійно сформовано  змістове наповнення окремих навчальних предметів варіативними модулями на базі модельних програм:

    -фізична культура: «Футбол», « Легка атлетика»,«Волейбол»,«Баскетбол», «Гімнастика»;

    - трудове навчання:

    «Технологія обробки дроту», «Технологія ажурного випілювання», «Основи електромонтажу»

    Варіативна складова навчального плану школи

    ІІ ступеня - 6-9 класи

    Додатковий час варіативної складової навчального плану використовується на навчальний предмет , факультатив та курс за вибором:

    • на підсилене вивчення предмета  «Українська мова» - в 8 -А, 9-А класах виділено по 1.год.на тиждень;

    - на курс за вибором «Українознавство» в 6-А, 6 -Б, 7-А, 7-Б, 8-А,8-Б,

    9-А, 9-Б классах виділено по 1 год. на тиждень.

    -для факультативного курсу з української літератури « Основи зорової (візуальної) поезії» в 8-Б,9-Б классах виділено по 1 год. на тиждень.

     Для недопущення перевантаження учнів враховано їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). У закладі загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів враховуватимуться результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

    Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". 

    Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів  здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішенням органу місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.Навчальний план зорієнтований на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

    Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

    Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.



    № з/п

    Ключові компетентності

    Компоненти

    1

    Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

    Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

    Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

    Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

    2

    Спілкування іноземними мовами

    Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

    Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

    Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

    3

    Математична компетентність

    Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

    Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

    Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

    4

    Основні компетентності у природничих науках і технологіях

    Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

    Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

    Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

    5

    Інформаційно-цифрова компетентність

    Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

    Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

    Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

    6

    Уміння вчитися впродовж життя

    Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

    Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

    Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

    7

    Ініціативність і підприємливість

    Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

    Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

    Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

    8

    Соціальна і громадянська компетентності

    Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

    Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

    Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

    9

    Обізнаність і самовираження у сфері культури

    Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

    Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

    Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

    10

    Екологічна грамотність і здорове життя

    Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

    Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

    Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя



    Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою: предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.



    Наскрізна лінія

    Коротка характеристика

    Екологічна безпека й сталий розвиток

    Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

    Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

    Громадянська відповідальність

    Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

    Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

    Здоров'я і безпека

    Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

    Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

    Підприємливість і фінансова грамотність

    Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

    Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

    Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. 

    Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. 

    Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

    Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

    Перелік освітніх галузей. 

    Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

    Мови і літератури 

    Суспільствознавство

    Мистецтво

    Математика

    Природознавство

    Технології

    Здоров’я і фізична культура

    Логічна послідовність вивчення предметі врозкривається у відповідних навчальних програмах.

    Форми організації освітнього процесу.

    Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: 

    • формування компетентностей;

    • розвитку компетентностей; 

    • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; 

    • корекції основних компетентностей; 

    • комбінований урок.

    Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки - «суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. 

    З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

    Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

    Можливо проводити заняття в малих групах, ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. 

    Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). 

    Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

    Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

    Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

    Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. 

    Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

    • кадрове забезпечення освітньої діяльності;

    • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

    • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

    • якість проведення навчальних занять;

    • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).


    Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:


    • оновлення методичної бази освітньої діяльності;

    • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

    • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

    • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

    Освітня програма закладу базової середньої освіти (6-9 класи) передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти. На основі освітньої програми закладом освіти складено навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу (додаток 1).































     



    Додаток 1

    до Освітньої програми


    Затверджую: 

    Директор Їжівського ліцею

    __________ О.В. Іонашку

    31.08.2022 р.

    Навчальний план для 6-9-х класів (таблиця № 2 до Типової освітньої програми наказу МОНУ від 20.04.2018р. № 405)

      з навчанням румунською мовою


    Освітні

    галузі

    Навчальні предмети

    Кількість годин

    на тиждень у класах / кількість учнів

    Разом

    р


    6-А

    /17 уч.

    6-Б

    /21 уч.

    7-А

    /25 уч.

    7-Б

    /18 уч.

    8-А

    /21 уч.

    8-Б

    /20

    уч.

    9-А

    /20 уч.

    9-Б

    /23 уч.

    Мови

    і

    літератури

    Українська мова


    3.5

    3.5

    2.5

    2.5

    2+1

    2

    2+1

    2

    22

    Українська література

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    16

    Французька мова

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    16

    Румунська мова

    3.5

    3.5

    2.5

    2.5

    2

    2

    2

    2

    20

    Інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна)

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    16

    Суспільство-знавство

    Історія України

    1

    1

    1

    1

    1.5

    1.5

    1.5

    1.5

    10

    Всесвітня історія

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    8

    Основи правознавства

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    1

    1

    2

    Мистецтво

    Музичне мистецтво

    1

    1

    1

    1

    -

    -

    -

    -

    4

    Образотворче мистецтво

    1

    1

    1

    1

    -

    -

    -

    -

    4

    Мистецтво

    -

    -

    -

    -

    1

    1

    1

    1

    4

    Математика

    Математика

    4

    4

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    8

    Алгебра

    -

    -

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    12

    Геометрія

    -

    -

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    12

    Біологія

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    16

    Географія

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    1.5

    1.5

    15

    Фізика

    -

    -

    2

    2

    2

    2

    3

    3

    14

    Хімія

    -

    -

    1.5

    1.5

    2

    2

    2

    2

    11

    Технології

    Трудове навчання

    2

    2

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    10

    Інформатика

    1

    1

    1

    1

    2

    2

    2

    2

    12

    Здоров’я і фізична культура

    Основи здоров’я



    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    8

    Фізична культура


    3

    3

    3

    3

    3

    3

    3

    3

    24

    Разом



    29+3

    29+3

    29.5+3

    29.5+3

    29.5+3

    29.5+3

    31+3

    31+3

    321

    Додатковий

    час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

    Українська мова (підсилення)






    1


    1


    2

    Українознавство (курс за вибором)


    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    8

    Основи зорової(візуальної) поезії (факультатив)







    1


    1

    2

    Гранично допустиме

    навантаження на учня




    31

    31

    32

    32

    33

    33

    33

    33


    Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету(без урахування поділу на групи)




    1155


    1155


    1172,5


    1172,5


    1207,5


    1207,5


    1260


    1260


    11690

    9590









    Додаток 2

    до Освітньої програми

     Перелік навчальних програм 

    для учнів  6-9-х класів Їжівського ліцею

    (затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

    № п/п

    Назва навчальної програми

    Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою

    Українська література

    Біологія

    Всесвітня історія

    Географія

    Інформатика

    Історія України

    Математика

    Мистецтво

    Основи здоров’я

    Природознавство

    Трудове навчання

    Фізика

    Фізична культура

    Хімія

    Навчальні програми з інтегрованого курсу «Література» (румунська та зарубіжна)

    Румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою

    Іноземні мови































    Додаток 3

    до Освітньої програми

     

    Перелік навчальних програм курсів за вибором та факультативів

    для учнів школи ІІ ступеня Їжівського ліцею



    №з/п

    Навчальні програми

    Клас

    Документ про надання грифа МОНУ

    Примітка

    1.

    Українська мова

    Автори:Фонарюк Т.І.,Кульбабська О.В,Філіп Ю.Л.,Костіна-Кніжницька А.В.,Сиротюк О.М.

    8А,9А

    Навчальна програма затверджена наказом МОН від 12.07.2021 р. № 795


    2.

    Українська література. Програма факультативних курсів (Гнаткович Т.; Калинич О.,Береш-Попович О., Шкурда М.,Колінченко О.)

    8-Б,9-Б

    Лист ІМЗО від 04.07 2019 №22.1/12-Г-551


    3.

    Українознавство

    1-12 кл.

    Автори: А.Ціпко,

    Т Бойко,О Галізова

    6А,Б,

    7А,Б,

    8А,Б,

    9А,Б

    Програма рекомендована Листом МОН від 10.08 2020 р.

    №1/1-5310




    ЗАТВЕРДЖУЮ:

    директор Їжівського ліцею

    ______О.В. Іонашку

    31 серпня 2022 р.

     

     

     



     





    Освітня програма

    Їжівського ліцею

    Чудейської сільської ради

    Чернівецького району

    Чернівецької області

    на 2022/2023 навчальний рік

    ( ІІІ ступінь)

     




















    Схвалено

    педагогічною радою Їжівського ліцею

    (протокол №1 від 31.08.2022р).

     

    Загальні положення Типової освітньої програми
    (     10-11 класи )


    Освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ рівня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», Листа МОНУ від 22.07.2020 р.

    № 1/9-394.  

    Освітня програма профільної середньої освіти (далі - Типова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

    Освітня програма визначає:

    - загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиці 1-3);

    - очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці 4; пропонований зміст окремих предметів, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

    - рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

    - вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

    Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

    Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (далі - навчальний план).

    Навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 01 вересня 2021 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, а також передбачає години на факультативи, курси за вибором.

    До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України».

    Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учні обрали два предмети: Інформатика - по 1.5 годин на тиждень в 10-А,Б, 11-А,Б та Мистецтво в 10-А,Б, 11-А,Б класах по 1.5 годин на тиждень.

    У закладах загальної середньої освіти з навчанням мовою корінного народу, національної меншини предмет «Мова і література корінного народу, національної меншини» вивчається як інтегрований курс «Румунська мова та література», за рівнем стандартом.

    Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

    У процесі складання власного навчального плану закладу освіти слід ураховувати, що:

    • профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей;

    • кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів і кількості годин, передбачених на профільні предмети;

    У разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти може використовувати їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів, для вивчення спеціальних і факультативних курсів. Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби і непрофільних) предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті окремих предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання тощо. Тематика і зміст таких курсів можуть розроблятися вчителями і використовуватися в освітньому процесі після погодження в установленому порядку. Заклад освіти може також обирати відповідний курс із уже розроблених і рекомендованих/схвалених для використання. Спеціальні курси реалізуються за рахунок годин, передбачених планом для профільних предметів і спеціальних курсів (у першому варіанті плану, таблиця 1), або за рахунок додаткових годин (у другому варіанті плану, таблиця 2).

    Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

    - базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

    Факультативні курси, курси за вибором,індивідуальні заняття є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання.

    Враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу ліцею варіативна складова навчального плану в 10-11 х класах використовується :

    • на філологічний профіль навчання, для вивчення профільного предмета Українська мова у 10-А, 10-Б, 11-А,11-Б класах по 1 год. на тиждень;

    • на підсилене вивчення базових навчальних предметів:

    - Румунська мова та література ( інтегрований курс)

    в 10-А, 10-Б, 11-А,11-Б класах по1 год. на тиждень;

    -Захист України у 10А, Б,11А, Б класах по 05. год. на тиждень


    • на вивчення курсу за вибором:

    «Українознавство » в 10А, 11А класах по 1 год. на тиждень,в 10-Б,11-Б класах – по 05 год. на тиждень


    • на факультативні курси:

    • «Основи археології земель Чернівецької області».- 1 год. в 10-А класі;

    • «Стилістика української мови» в 10А,Б класах по 1 годині на тиждень;

    • «Література рідного краю» – 0,5 год. на тиждень в 10-А класі та по 1 год. на тиждень у10-А,11-А та 11-Б класах

    • Література рідного краю в 10-А - 05 год, на тиждень. в 10-Б,11-А,Б класах по 1 годині на тиждень ;

    • «Офісні інформаційні технології»- 1 год. на тиждень в 10-Б класі;

    • Географія культури України - 1 год. на тиждень в 11-А класі;


    • на інтегрований курс:

    • «Культура добросусідства»- по 05 год. на тиждень в 11-А класі та 1 год. на тиждень в 11-Б класі;

    • на індивідуальні заняття щодо підготовки учнів до ДПА та ЗНО

    • Підготовка до ДПА та ЗНО з біології в 11-А, Б класах по 1 годині на тиждень;

    • Підготовка до ДПА та ЗНО з хімії. «Диференційне навчання. Розв’язування задач з хімії» -1 год. на тиждень в 11-Б класі:

    Очікувані результати навчання здобувачів освіти

    Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.













    № з/п

    Ключові компетентності

    Компоненти

    1

    Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

    Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

    Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

    Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

    2

    Спілкування іноземними мовами

    Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.


    Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

    Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

    3

    Математична компетентність

    Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

    Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

    Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

    4

    Основні компетентності у природничих науках і технологіях

    Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

    Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

    Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

    5

    Інформаційно-цифрова компетентність

    Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

    Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

    Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

    6

    Уміння вчитися впродовж життя

    Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

    Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

    Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

    7

    Ініціативність і підприємливість

    Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

    Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

    Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

    8

    Соціальна і громадянська компетентності

    Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

    Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

    Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

    9

    Обізнаність і самовираження у сфері культури

    Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

    Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

    Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

    10

    Екологічна грамотність і здорове життя

    Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

    Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

    Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя


    Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», спрямовані на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

    Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

    Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

    Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

    • організацію навчального середовища (зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;)

    • окремі предмети (виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти.)

    Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

    предмети за вибором;

    роботу в проектах;

    позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.


    Наскрізна лінія

    Коротка характеристика

    Екологічна безпека й сталий розвиток

    Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

    Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

    Громадянська відповідальність

    Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

    Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

    Здоров'я і безпека

    Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

    Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

    Підприємливість і фінансова грамотність

    Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

    Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.



    Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно - діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

    Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.

    Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.


    За рішенням педагогічної ради ліцею (протокол № 15 від 30.06.2021 р) учні 10-х класів розпочнуть вивчати українську мову як профільний предмет.

    Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

    Перелік освітніх галузей.

    Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

    Мови і літератури

    Суспільствознавство

    Мистецтво

    Математика

    Природознавство

    Технології

    Здоров’я і фізична культура

    Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

    Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

    Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

    • формування компетентностей;

    • розвитку компетентностей;

    • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

    • корекції основних компетентностей;

    • комбінований урок.

    Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

    Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

    З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

    Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

    Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

    Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

    Консультація будується за принципом питань і відповідей.

    Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

    Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

    Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

    Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

    Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

    Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

    Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

    Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

    Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

    Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

    Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

    Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

    • кадрове забезпечення освітньої діяльності;

    • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

    • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

    • якість проведення навчальних занять;

    • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).


    Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

    • оновлення методичної бази освітньої діяльності;

    • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

    • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

    • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.


    Освітня програма закладу базової середньої освіти має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.















































    Додаток 1

    до Освітньої програми

    ЗАТВЕРДЖУЮ:

    Директор Іжівського ліцею

    _______О.В. Іонашку

    31.08.2022 р.

    Навчальний план для 10-11-х класів (таблиця 2 до Типової освітньої програми наказу МОН України від 20.04.2018 р. №408)


    Освітні галузі

    Навчальні предмети

    Кількість годин

    на тиждень у класах / кількість учнів

    Разом

    10-А

    10-Б

    11-А

    11-Б

    Базові предмети






    Мови і літератури

    Українська мова

    2+1

    2+1

    2+1

    2+1

    8

    Українська література

    2

    2

    2

    2

    8

    Зарубіжна література

    1

    1

    1

    1

    4

    Французька мова

    2

    2

    2

    2

    8

    Румунська мова та література (інтегрований курс)

    2+1

    2+1

    2+1

    2+1

    8

    Суспільство-знавсто

    Історія України

    1.5

    1.5.

    1.5

    1.5.

    6

    Всесвітня історія

    1

    1

    1

    1

    4

    Громадянська освіта

    2

    2

    -

    -

    4

    Математика

    Алгебра і початки аналізу

    1.5

    1.5

    1.5

    1.5

    6

    Геометрія

    1.5

    1.5

    1.5

    1.5

    6

    Природо-знавство

    Біологія і екологія

    2

    2

    2

    2

    8

    Географія

    1.5

    1.5

    1

    1

    5

    Фізика і астрономія

    3

    3

    4

    4

    14

    Хімія

    1.5

    1.5

    2

    2

    7

    Здоров’я і фізична культура

    Фізична культура

    3

    3

    3

    3

    12

    Захист України

    1.5+0.5

    1.5+0.5

    1.5+0.5

    1.5+0.5

    6


    Вибірково-обов’язкові предмети






    Технології

    Інформатика

    1,5

    1,5

    1,5

    1,5

    6

    Мистецтво

    Мистецтво

    1,5

    1,5

    1,5

    1,5

    6

    Разом

    29+3

    29+3

    28+3

    28+3

    126

    Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття

    6

    6

    7

    7



    Українська мова (підсилення)

    1

    1

    1

    1

    4

    Румунська мова та література (інтегрований курс,) (підсилення)

    1

    1

    1

    1

    4

    Захист України (підсилення)

    0.5

    0.5

    0.5

    05

    2

    Українознавство (курс за вибором)

    1

    0.5

    1

    0.5

    3

    Культура добросусідства (інтегрований курс)



    0,5

    1

    1,5

    Основи археології земель Чернівецької обл. (факультатив)

    1




    1

    Стилістика української мови (факультатив)

    1

    1



    2

    Офісні інформаційні технології (факультатив)


    1



    1

    Література рідного краю (факультатив )

    0.5

    1

    1

    1

    3.5

    Географія культури України (факультатив)



    1


    1

    Підготовка до ДПА та ЗНО з біології (індив. заняття)



    1

    1

    2

    Підготовка до ДПА та ЗНО з хімії диференційоване навчання розв’язування задач з хімії (індив.заняття)




    1

    1







    Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

    33

    33

    33

    33

    -

    Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)


    1330


    1330


    1330


    1330


    5320














          ЗАТВЕРДЖУЮ:

    Директор Їжівського ліцею

    ______О.В. Іонашку

    «31» серпня 2022 р.

     

     

     

     Освітня програма 

    Іжівського ліцею

    Чудейської сільської ради

    Чернівецького району

    Чернівецької області

    на 2022/2023 навчальний рік

    ( І ступінь)





    Схвалено

    педагогічною радою

    Іжівського ліцею

    (протокол №1 від 31.08.2022 р.)





    Загальні положення Освітньої програми початкових класів

    1-4 класи


    Освітня програма початкової освіти (1-4 класи) розроблена на виконання закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, Концепції Нової Української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова Українська школа на період до 2029 року», постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87, постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня  2019 р. № 688, ( зі змінами до Державного стандарту початкової освіти), «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» Типової освітньої програми  1-4 класів закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України  від 21.03.2018 року № 268 зі змінами затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019р.№1272, Листа МОНУ від 22.07.2020 р. № 1/9-394.

    Освітня програма початкової освіти (далі - Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти (далі – Державний стандарт). 



    Освітня програма І ступеня (1-4 класи) визначає:

    - загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей та відображено у навчальному робочому плані закладу освіти (Додаток ) ;

    - перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями ;

    - тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення здійснюється відповідно ;

    - форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

    - вимоги до обов'язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання , в основу якого покладено ключові компетентності відповідно до Державного стандарту початкової освіти

    Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

    1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

    2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

    3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

    4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

    5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

    6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

    7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

    8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

    9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

    10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

    11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

    Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими людьми.

    Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

    Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

    Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання - фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

    Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

    Згідно із Законом України «Про освіту», на основі Державного стандарту й Типової освітньої програми заклади освіти, наукові установи та інші суб’єкти освітньої діяльності можуть розробляти освітні програми - єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів, індивідуальних проектів, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання. Освітні програми можуть відрізнятися від Типової освітньої програми послідовністю викладання навчального матеріалу, обсягом його вивчення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.

    Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення очікуваних результатів, зазначених у програмі.


    Освітні програми можуть мати корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для них тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.

    Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності. Для вивчення літературного румунського читання виділено з варіативної складової навчального плану по 1 годині на тиждень у

    3-А,Б та 4- А,Б класах.


    Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

    Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу закладу загальної середньої освіти складає 805 годин/навчальний рік/, для учнів 2 класу-875 годин /навчальний рік, для учнів 3-4-х класів закладу загальної середньої освіти складає 910 годин/навчальний рік.  Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі –навчальний план). 

    Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти. На основі освітньої програми закладом освіти складено навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу відповідно додатку 12 до Державного стандарту базового навчального плану початкової освіти для класів з навчанням мовою відповідного корінного народу, національних меншин.  

    Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні . 

    Відповідно до мови навчання у системі загальної середньої освіти обрано варіант навчального плану початкової школи на основі Типової освітньої програми , розробленої під керівництвом О.Я. Савченко (продовження додатка 1).

    До  Освітньої програми закладу додано  навчальний план, що  пропонує підхід до організації освітнього процесу (  Додаток 1 до наказу МОН України від 21.03.2018р.№ 268 зі змінами затвердженими наказом МОН України від 08.10. 2019р.).

    Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах (Додаток 2).

    Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

    Мовно-літературна, у тому числі: 
    рідномовна освіта (українська мова та література;     румунська мова ) (МОВ1); 
    іншомовна освіта (ІНО)

    Математична (МАО)

    Природнича (ПРО)

    Технологічна (ТЕО)

    Інформатична (ІФО)

    Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

    Громадянська та історична (ГІО)

    Мистецька (МИО)

    Фізкультурна (ФІО)


    Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

    Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

    Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. 

    Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шість років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

    Заклад початкової освіти формує власну освітню програму на основі Типової освітньої програми або безпосередньо на основі Державного стандарту початкової освіти.

    Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

    Освітня програма закладу початкової освіти, сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його керівник. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору здобувачів освіти, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

    Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти .

    На основі Освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу. (додаток 1) навчальні програми та визначає навчальні програми (додаток 2)

    Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів  здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішенням органу місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів

    У програмі визначено змістові лінії; очікувані результати навчання та відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Типовий навчальний план визначає тижневий обсяг навчального навантаження здобувачів освіти. Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

    - дитиноцентрованості і природовідповідності;

    - узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

    - науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

    - наступності і перспективності навчання;

    - взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

    - логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

    - можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

    - творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

    - адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

    Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу,

    своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції. Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.


    Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.


    Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та якості освіти.

    З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів.

    Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації мети і завдань початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.


    Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

    Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів  з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

    Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І-4 класу   реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

    Оскільки Освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачає запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.














    Додаток 1

    до Освітньої програми


    Затверджую 

    Директор ліцею

    __________________ О.В. Іонашку

    31.08.2022 р.

    Базовий навчальний план початкової освіти для класів

    з навчанням румунською мовою ( додаток 12 до Державного стандарту початкової освіти ( зі змінами, внесеними згідно с постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 р. № 688 ).

    Назва освітньої

    галузі

    Навчальні предмети

    Кількість години

    на тиждень у класах /кількість учнів

    Кількість годин

    у класах

    Разом


    1-А

    уч.

    1-Б

    уч.

    2-А

    17 уч

    2-Б

    21

    уч

    3-А

    25

    Уч.

    3-Б

    30

    уч

    4-А

    23

    уч

    4-Б

    25

    уч


    Мовно-літературна , у тому числі:

    Українська мова «Усний курс»

    5

    5







    10

    3080


    Українська мова

    Інтегрований курс «Навчання грамоти»



    5

    5





    10


    Інтегрований курс «Українська мова та література»





    6

    6

    6

    6

    24


    Румунська мова Інтегрований курс «Навчання грамоти»

    5

    5







    10


    Румунська мова



    2

    2

    2

    2

    2

    2

    12


    Румунське літературне читання



    2

    2

    1+1

    1+1

    1+1

    1+1

    12


    Іноземна мова (французька)

    1

    1

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    14


    Математична

    Математика

    4

    4

    4

    4

    4

    4

    4

    4

    32

    1120


    Природнича

    Інтегрований курс

    «Я досліджую світ»


    2


    2


    3


    3


    3


    3


    3


    3

    24

    1120


    соціальна і здоров’я збережувальна











    Громадянська та історична,


    Технологічна

    Дизайн і технології

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    8


    Інформатична

    Інформатика



    1

    1

    1

    1

    1

    1

    6

    140


    Мистецька

    Музичне мистецтво

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    8

    280


    Образотворче мистецтво

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    8

    280


    Фізкультурна

    Фізична культура

    3

    3

    3

    3

    3

    3

    3

    3

    24

    840


    Усього


    20+3

    20+3

    22+3

    22+3





    96



    Варіативний складник










    Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

    Румунське літературне читання





    1

    1

    1

    1

    4















    Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуюються з бюджету (без урахування поділу на групи)


    805

    805

    875

    875

    910

    910

    910

    910


    7000


    Гранично допустиме

    тижневе / річне

    навчальне

    навантаження






    20/700

    20/700

    22/770

    22/770

    23/

    803

    23/

    805

    23/

    805

    23/

    805


    176/

    6160






    Додаток 2

    до Освітньої програми


    Затверджую: 

    Директор

    Їжівського ліцею

    ________ О.В. Іонашку

    31.08.2022 р.



    Перелік навчальних програм 

    для закладів загальної середньої освіти І ступеня (1-4 класи)

    (затверджені наказом МОН України від 21.03.2018р. № 268 зі змінами затвердженими наказом МОН України від 08.10.2019р.)

     

    № п/п

    Назва навчальної програми

    1.

    НУШ. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2,3-4 класи

    2

    Навчальна програма з предмета «Українська мова для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти з румунською мовою навчання».Автори: Палій Н.Т., Одинак М.М., під керівництвом Савченко О.Я.,затверджена Колегією Міністерства освіти і науки України 22.02.2018р.

    3.

    Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти. Початкова школа (іншомовна освіта – французька мова), затверджена рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 22.02.2018 р., під керівництвом Савченко О.Я.

    4.

    Типова навчальна програма з румунською мовою та читання для 1-2 класів загальної середньої освіти, з навчанням румунською мовою. Держстандарт початкової освіти, затверджений постановою кабінету міністрів України від 21.02. 2018 р. № 87. Автори Пілігач О.Г. та інші, під керівництвом Савченко О.Я.

    5

    Навчальна програма «Румунська мова та літературне читання для 3-4 класів з навчанням румунською мовою закладів загальної середньої освіти». Наказ МОН України від 27.01.2020 року № 101

    6

    Навчальна програма українська мова для закладів загальної середньої освіти з мовами навчання національних меншин (молдовськокою, румунською, угорською укладач О.М.Петрук.





    ЗАТВЕРДЖУЮ:

    Директор Їжівського ліцею

    ______О.В. Іонашку

    31 серпня 2022 р.

     

     

     

     Освітня програма 

    Їжівського ліцею

    Чудейської сільської ради

    Чернівецького району

    Чернівецької області

    на 2022/2023 навчальний рік

    ( ІІ ступінь)

     













    Схвалено

    педагогічною радою

    Їжівського ліцею

    протокол №1 від 31.08.2022р.

     





    Освітня програма

    ІІ ступеня (5- класи)

    1. Загальні положення

    Типова освітня програма для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти

    (далі – Типова освітня програма) застосовується для:

    закладів загальної середньої освіти, у яких є класи (групи) з навчанням

    мовою корінного народу або національної меншини поряд з державною мовою, та закладів загальної середньої освіти, у яких є класи (групи) з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного народу або національної меншини .

    Типова освітня програма розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), затвердженого постановою

    Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. No 898.

    Типова освітня програма окреслює обов’язкові та рекомендовані підходи до розроблення закладами загальної середньої освіти та використання ними в освітній діяльності освітніх програм на кожному циклі (адаптаційний цикл та цикл базового предметного навчання) базової середньої освіти.

    Типова освітня програма визначає:

    вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

    базової середньої освіти;

    загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі

    базового предметного навчання (в годинах), його розподіл між освітніми галузями

    за роками навчання.

    Типова освітня програма включає:

    варіанти типових навчальних планів;

    перелік модельних навчальних програм;

    рекомендовані форми організації освітнього процесу;

    опис інструментарію оцінювання.

    Під час розроблення Типової освітньої програми враховано гарантовані

    державою права щодо академічної, організаційної, фінансової і кадрової автономії

    закладів освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу.


    2


    Відповідно до Закону України «Про освіту» метою повної загальної

    середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка

    здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має

    прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до

    свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової

    діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується

    через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній

    людині для успішної життєдіяльності.

    Для реалізації мети повної загальної середньої освіти, а також належної

    організації освітнього процесу кожен заклад освіти розробляє та використовує в

    освітній діяльності освітню програму. Вона може бути розроблена окремо для

    кожного рівня (циклу) повної загальної середньої освіти або ж бути наскрізною,

    розробленою для декількох рівнів освіти. Відповідне рішення приймає

    педагогічна рада закладу освіти.

    Освітня програма закладу загальної середньої освіти, розроблена на основі

    Типової освітньої програми, відповідно до частини третьої статті 11 Закону

    України «Про повну загальну середню освіту», має:

    відповідати структурі Типової освітньої програми та визначеним нею

    вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу

    освіти;

    визначати (в обсязі не меншому ніж встановлено Типовою освітньою

    програмою) загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі

    та циклі базового предметного навчання (в годинах), його розподіл між освітніми

    галузями за роками навчання;

    містити навчальний план, що ґрунтується на одному з варіантів типових

    навчальних планів Типової освітньої програми і може передбачати перерозподіл

    годин (у визначеному обсязі) між обов’язковими для вивчення навчальними

    предметами (крім української мови та фізичної культури) певної освітньої галузі,

    які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими навчальними

    предметами;

    містити перелік модельних навчальних програм, що використовуються

    закладом освіти в освітньому процесі, та/або навчальних програм, затверджених

    педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання учнів з

    навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому, ніж

    встановлено відповідними модельними навчальними програмами;

    опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.

    Освітні програми закладів загальної середньої освіти, згідно із частиною

    четвертою статті 7 Закону України «Про освіту», частиною дев’ятою статті 5

    Закону України «Про повну загальну середню освіту», можуть передбачати

    викладання одного чи декількох навчальних предметів (інтегрованих курсів)

    поряд із державною мовою англійською чи іншою офіційною мовою

    Європейського Союзу. При цьому в освітньому процесі можуть

    використовуватись методи та прийоми двомовної та багатомовної освіти.


    3. Освітня програма закладу освіти може містити інші складники, що

    враховують специфіку та особливості освітньої діяльності закладу освіти.

    2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

    Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть

    розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної

    середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної

    середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному

    стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом

    (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

    У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів

    та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні

    пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

    Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється

    комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік

    проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

    Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою

    згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної

    середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України

    12 січня 2016 року No 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України

    від 10 липня 2019 року No 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України

    03 лютого 2016 р. за No 184/28314.

    3. Загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі

    базової середньої освіти та циклі базового предметного навчання базової

    середньої освіти, його розподіл між освітніми галузями за роками навчання

    Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-6 класів

    (адаптаційний цикл базової середньої освіти) та 7-9 класів (цикл базового

    предметного навчання базової середньої освіти) закладів загальної середньої

    освіти сформовано для:

    - закладів з навчанням українською мовою (додаток 1);

    - класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної

    меншини чи з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного

    народу або національної меншини (додаток 2).

    Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та

    роками навчання.

    Рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за

    освітніми галузями та роками навчання визначено відповідно до базових

    навчальних планів (додаток 23 Державного стандарту). до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти


    4. Типові навчальні плани

    Типові навчальні плани (додатки 3, 4) містять:

    - орієнтовний перелік предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також орієнтовний перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;

    - рекомендований розподіл навчального навантаження за роками навчання між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення;

    - додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за

    вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

    Заклад освіти визначає перелік навчальних предметів та/або інтегрованих

    курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також предмети/курси

    варіативного освітнього компоненту з урахуванням освітніх потреб учнів, що відображається у навчальному плані освітньої програми закладу освіти.

    Навчальне навантаження у типових навчальних планах орієнтоване на

    «рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом

    Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової середньої освіти.

    Кількість навчальних годин на вивчення інтегрованих курсів заклад освіти визначає самостійно з урахуванням навчального навантаження на відповідні навчальні предмети у типовому навчальному плані.

    Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі, відповідно до пункту 26 Державного стандарту, визначає заклад освіти в межах заданого

    діапазону «мінімального» та «максимального» навчального навантаження.

    Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі заклад

    освіти може зменшувати, включно до мінімального показника.

    Різниця між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин

    (резерв навчальних годин) у кожній освітній галузі може бути перерозподілена

    закладом освіти між освітніми компонентами цієї освітньої галузі або на інші

    освітні галузі, а також на вибіркові освітні компоненти (незалежно від освітньої

    галузі).

    Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі заклад

    освіти може збільшувати, включно до максимального показника, з урахуванням

    перерозподілу різниці між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин інших освітніх галузей.

    Кількість навчальних годин, визначена у навчальному плані на вивчення

    вибіркових освітніх компонентів, не включається до максимального показника

    навчального навантаження, передбаченого на ту чи іншу освітню галузь.

    Додаткові години для вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів,

    курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі, проведення

    індивідуальних консультацій та групових занять заклад загальної середньої освіти розподіляє самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, що відображається в освітній програмі закладу.

    Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у навчальному плані закладу загальної середньої освіти не повинна перевищувати загальнорічної кількості навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи), визначеної базовим навчальним планом, з дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження учнів.


    5. Модельні навчальні програми


    Модельна навчальна програма - документ, що визначає орієнтовну

    послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст

    навчального предмета, інтегрованого курсу та види навчальної діяльності учнів,

    рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку,визначеному

    законодавством.

    Модельні навчальні програми можуть бути розроблені для всього рівня

    базової середньої освіти (5-9 класи) або окремо для кожного циклу: адаптаційного циклу (5-6 класи) та циклу базового предметного навчання (7-9 класи).

    Поданий у додатку 5 перелік модельних навчальних програм є базовим і

    може бути доповнений іншими модельними навчальними програмами, які

    отримають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», шляхом внесення змін до цієї Типової освітньої програми в установленому порядку.

    Спираючись на модельні навчальні програми, заклад освіти може розробляти навчальні програми предметів, білінгвальних курсів, інтегрованих курсів, що мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами. Формування змісту навчальних предметів, білінгвальних курсів, нтегрованих курсів може здійснюватися шляхом упорядкування в логічні послідовності результатів навчання кількох освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників.

    Навчальні програми, що розроблені на основі модельних навчальних

    програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти.


    6. Рекомендовані форми організації освітнього процесу

    Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та

    здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та

    інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

    У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу

    визначаються педагогічною радою закладу освіти та відображаються в освітній

    програмі закладу освіти. Вибір форм залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти.

    За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за

    індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня

    реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладу

    (закладів) освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, зокрема тих, що

    забезпечують здобуття освіти за мережевою формою здобуття освіти.

    Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

    З метою належної організації освітнього процесу в закладах загальної

    середньої освіти формуються класи та/або групи, зокрема спеціальні, інклюзивні, з дистанційною, вечірньою формою здобуття освіти, з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою.

    7. Опис інструментарію оцінювання

    Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів,

    інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану, відповідно до наказу МОН України № 289 від 01.04.2022 року «Про затвердження методичних рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6-х класів які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти». Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти може прийняти рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.

    Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили

    здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється

    шляхом державної підсумкової атестації.

    Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові

    компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.

    Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів,

    визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання

    здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання

    результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.

    Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: поточне,

    підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова

    атестація.

    Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законо давством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень,що видається учневі щороку. Поточне та підсумкове оцінювання

    навчання учнів здійснюють відповідно до вимог модельних навчальних програм Із застосуванням таких основних форм та способів:

    • усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування);

    • письмової, у тому числі графічної (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних та контрольних робіт, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами тощо);

    • цифрової (зокрема шляхом тестування в електронному форматі);

    • практичної (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проектів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об’єктами, хімічними речовинами тощо).

    У рамках академічної свободи педагогічні працівники закладу освіти здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

    Для реалізації освітньої галузі «Мови і літератури» заклад освіти використовує на підсиленне вивчення предметів:

    • по 1 годині на тиждень у 5-А,5-Б класах на вивчення румунської мови,

    • по 0.5 годин на вивчення інтегрованого курсу «Література» ( румунська та зарубіжна),

    • по 05 годин в 5-А,5-Б класах на вивчення іноземної мови(французька) з додаткових годин передбачені типовим навчальним планом.

    Для вивчення інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут»використано по 1 годині на тиждень.



































    Додаток 1

    до Освітньої програми


    Затверджую: 

    Директор Їжівського ліцею

    __________ О.В. Іонашку

    31.08.2022 р.

    Навчальний план для 5-х класів (додаток 4 до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти наказу МОНУ від 19.02.2021 р № 235)

      з навчанням мови національної меншини


    Освітні

    галузі

    Навчальні предмети

    Кількість годин

    на тиждень у класах / кількість учнів


    Навчальне навантаження

    5-А клас

    5-Б клас








    Мови

    і

    літератури

    Українська мова

    на тиждень

    4



    4






    8













    Українська література

    на тиждень

    2



    2






    4













    Французька мова

    на тиждень

    2+

    05



    2+

    05






    5













    Румунська мова

    на тиждень

    2+1



    2+1






    6













    Інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна)

    на тиждень

    1.5+05



    1.5+0.5






    4












    Математична

    Математика

    на тиждень

    5



    5






    10












    Природнича

    Пізнаємо природу

    на тиждень

    2



    2






    4

























    Соціальна і здоров’язбережувальна

    Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»

    на тиждень

    1



    1






    2

    Громадянська та історична

    Вступ до історії України та громадянської освіти

    на тиждень

    1



    1






    2












    Технологічна

    Технології

    на тиждень

    2



    2






    4

    Інформатична

    інформатика

    на тиждень

    1.5



    1.5






    3

    Мистецька

    Образотчвоче мистецтво

    на тиждень

    1



    1






    2

    На тиждень

    Музичне мистецтво


    1



    1








    Фізична культура

    Фізична культура

    на тиждень

    3



    3






    6

    Разом (без фізичної культури + фізична культура


    26+3



    26+3






    52+6

    Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультації та групових занять


    2



    2






    4

    Гранично допустиме навчальне навантаження

    28



    28







    Всього (без фізичної культури + фізична культура; без урахування поділу класів на групи )


    28+3



    28+3






    56+6

    Додаток 2

    до Освітньої програми


    Затверджую: 

    Директор Їжівського ліцею

    __________ О.В. Іонашку

    31.08.2022 р








    № п/п

    Назва навчальної програми

    Українська мова з навчанням румунською мовою 5-9 кл.для ЗЗСО (Фонарюк Т.І.,

    Кульбабська О.В., Філіп Ю.Л.

    Українська література 5-6 кл. Архипова, Січкар, Шило.

    Румунська мова 5-9 кл. Говорнян та ін.

    Інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна )5-9 кл. Говорнян та ін.


    Іноземна мова 5-9 кл. (французька), Зимомря та ін.

    Математика 5-6 кл. Беденко та ін.

    Пізнаємо природу 5-6 кл. Біда та ін.

    Здоров'я, безпека та добробут 5-6 кл. Воронцова та ін.

    Вступ до історії України та громадянської освіти 5 кл. Бурлака та ін.

    Інформатика 5-6 кл. Морзе, Барна.

    Мистецтво 5-6 кл. Масол, Просіна.Технології 5-6 кл. Ходзицька та ін.


    Фізична культура. 5-6 кл. Педан та ін.














    Загальні положення Освітньої програми

    ІІ ступеня (6-9 класи)

    Освітня програма закладу загальної середньої освіти для ІІ рівня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України  від 20 квітня 2018 року № 405, Листа МОНУ від 22.07.2020 р. № 1/9-394.   Освітня програма базової середньої освіти (далі - Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт). 

    Освітня програма визначає:

    -загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчального плану ( таблиця 2);

    - очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в  таблиці 18; мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» та затверджені наказами МОНУ від 07.06.2017 р. №804 та від 23.10.2017 р. № 1407 і розміщені на офіційному веб-сайті МОН; 

    - форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

    - вимоги до обов'язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання , в основу якого покладено ключові компетентності відповідно до Державного стандарту початкової освіти

    Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. 

    Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 6-9-х класів закладу загальної середньої освіти складає 4795 годин/навчальний рік:

    для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, 

    для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,

    для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

    для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

    Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу загальної середньої освіти (далі –навчальний план), (додаток 1). 

    Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову. 

    Варіативну складову навчального плану закладу освіти визначено самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображено в навчальному плані закладу освіти. 

    Документ містить варіант навчального плану для закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного національної меншини (румунської). (таблиця № 2 до наказу МОНУ від 20.04.2018 р. № 405)

    Заклад загальної середньої освіти з навчанням мовою національної меншини самостійно здійснює розподіл навчального навантаження між румунською мовою та іноземною мовою, відображаючи це в навчальному плані школи.

      Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми з української мови здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;

    Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

    Відповідно до типу закладу загальної середньої освіти та особливостей навчально-виховного процесу навчальний план розроблено за таблицею 2 Типової освітньої програми.

    Варіативна складова навчального плану школи використовується:

    • для підсилення предмета  «Українська мова»

    у 8 -А, 9-А класах виділено по 1.год.на тиждень

    - для курсу за вибором «Українознавство» у 6-А, 6 -Б, 7-А, 7-Б, 8-А,8-Б, 9-А, 9-Б класах по 1 год. на тиждень.

    - для факультативного курсу з французької мови виділено по 1 год. на тиждень в 8-Б,9-Б класах.

    З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план закладу освіти містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчального плану цієї освітньої програми. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» закладом освіти сформоване самостійно з варіативних модулів відповідно до статево - вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Для недопущення перевантаження учнів враховано їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). У закладі загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів враховуватимуться результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

    Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". 

    Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів  здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішенням органу місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.Навчальний план зорієнтований на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

    Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

    Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.



    № з/п

    Ключові компетентності

    Компоненти

    1

    Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

    Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

    Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

    Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

    2

    Спілкування іноземними мовами

    Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

    Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

    Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

    3

    Математична компетентність

    Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

    Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

    Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

    4

    Основні компетентності у природничих науках і технологіях

    Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

    Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

    Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

    5

    Інформаційно-цифрова компетентність

    Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

    Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

    Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

    6

    Уміння вчитися впродовж життя

    Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

    Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

    Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

    7

    Ініціативність і підприємливість

    Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

    Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

    Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

    8

    Соціальна і громадянська компетентності

    Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

    Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

    Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

    9

    Обізнаність і самовираження у сфері культури

    Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

    Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

    Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

    10

    Екологічна грамотність і здорове життя

    Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

    Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

    Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя



    Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою: предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.



    Наскрізна лінія

    Коротка характеристика

    Екологічна безпека й сталий розвиток

    Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

    Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

    Громадянська відповідальність

    Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

    Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

    Здоров'я і безпека

    Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

    Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

    Підприємливість і фінансова грамотність

    Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

    Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

    Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. 

    Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. 

    Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

    Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

    Перелік освітніх галузей. 

    Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

    Мови і літератури 

    Суспільствознавство

    Мистецтво

    Математика

    Природознавство

    Технології

    Здоров’я і фізична культура

    Логічна послідовність вивчення предметі врозкривається у відповідних навчальних програмах.

    Форми організації освітнього процесу.

    Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: 

    • формування компетентностей;

    • розвитку компетентностей; 

    • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; 

    • корекції основних компетентностей; 

    • комбінований урок.

    Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки - «суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. 

    З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

    Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

    Можливо проводити заняття в малих групах, ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. 

    Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). 

    Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

    Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

    Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

    Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. 

    Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

    • кадрове забезпечення освітньої діяльності;

    • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

    • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

    • якість проведення навчальних занять;

    • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).


    Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:


    • оновлення методичної бази освітньої діяльності;

    • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

    • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

    • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

    Освітня програма закладу базової середньої освіт передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти. На основі освітньої програми закладом освіти складено навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу (додаток 1).

     

    Додаток 1

    до Освітньої програми


    Затверджую: 

    Директор Їжівського ліцею

    __________ О.В. Іонашку

    31.08.2022 р.

    Навчальний план для 6-9-х класів (таблиця № 2 до Типової освітньої програми наказу МОНУ від 20.04.2018р. № 405)

      з навчанням румунською мовою


    Освітні

    галузі

    Навчальні предмети

    Кількість годин

    на тиждень у класах / кількість учнів

    Разом

    р


    6-А

    /17 уч.

    6-Б

    /21 уч.

    7-А

    /25 уч.

    7-Б

    /18 уч.

    8-А

    /21 уч.

    8-Б

    /20

    уч.

    9-А

    /20 уч.

    9-Б

    /23 уч.

    Мови

    і

    літератури

    Українська мова


    3.5

    3.5

    2.5

    2.5

    2+1

    2

    2+1

    2

    22

    Українська література

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    16

    Французька мова

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    16

    Румунська мова

    3.5

    3.5

    2.5

    2.5

    2

    2

    2

    2

    20

    Інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна)

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    16

    Суспільство-знавство

    Історія України

    1

    1

    1

    1

    1.5

    1.5

    1.5

    1.5

    10

    Всесвітня історія

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    8

    Основи правознавства

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    1

    1

    2

    Мистецтво

    Музичне мистецтво

    1

    1

    1

    1

    -

    -

    -

    -

    4

    Образотворче мистецтво

    1

    1

    1

    1

    -

    -

    -

    -

    4

    Мистецтво

    -

    -

    -

    -

    1

    1

    1

    1

    4

    Математика

    Математика

    4

    4

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    8

    Алгебра

    -

    -

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    12

    Геометрія

    -

    -

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    12

    Біологія

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    16

    Географія

    2

    2

    2

    2

    2

    2

    1.5

    1.5

    15

    Фізика

    -

    -

    2

    2

    2

    2

    3

    3

    14

    Хімія

    -

    -

    1.5

    1.5

    2

    2

    2

    2

    11

    Технології

    Трудове навчання

    2

    2

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    10

    Інформатика

    1

    1

    1

    1

    2

    2

    2

    2

    12

    Здоров’я і фізична культура

    Основи здоров’я



    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    8

    Фізична культура


    3

    3

    3

    3

    3

    3

    3

    3

    24

    Разом



    29+3

    29+3

    29.5+3

    29.5+3

    29.5+3

    29.5+3

    31+3

    31+3

    321

    Додатковий

    час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

    Українська мова (підсилення)






    1


    1


    2

    Українознавство (курс за вибором)


    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    1

    8

    Франццузька мова (фа культ)







    1


    1

    2

    Гранично допустиме

    навантаження на учня




    31

    31

    32

    32

    33

    33

    33

    33


    Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету(без урахування поділу на групи)




    1155


    1155


    1172,5


    1172,5


    1207,5


    1207,5


    1260


    1260


    11690

    9590









    Додаток 2

    до Освітньої програми

     Перелік навчальних програм 

    для учнів  6-9-х класів Їжівського ліцею

    (затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)



    № п/п

    Назва навчальної програми

    Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою

    Українська література

    Біологія

    Всесвітня історія

    Географія

    Інформатика

    Історія України

    Математика

    Мистецтво

    Основи здоров’я

    Природознавство

    Трудове навчання

    Фізика

    Фізична культура

    Хімія

    Навчальні програми з інтегрованого курсу «Література» (румунська та зарубіжна)

    Румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою

    Іноземні мови

    Додаток 3

    до Освітньої програми

     

    Перелік навчальних програм курсів за вибором та факультативів

    для учнів ІІ ступеня Їжівського ліцею



    №з/п

    Навчальні програми

    Клас

    Документ про надання грифа МОНУ

    Примітка

    1.

    Українська мова

    8А,9А

    Навчальна програма зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 р. № 804


    2.

    Французька мова

    8-Б,9-Б



    3.

    Українознавство

    1-12 кл.

    Автори: П.П. Кононенко,

    Л.Г. Касян,

    О.В. Семенюченко

    6А,Б,

    7А,Б,

    8А,Б,

    9А,Б

    Программа рекомендована МОНУ, протокол №1 від 26 березня 2014 р.










    ЗАТВЕРДЖУЮ:

    Директор Їжівського ліцею

    ______О.В. Іонашку

    31 серпня 2022 р.

     

     

     

     



    Освітня програма 

    Їжівського ліцею

    Чудейської сільської ради

    Чернівецького району

    Чернівецької області

    на 2022/2023 навчальний рік

    ( ІІІ ступінь)

     














    Схвалено

    педагогічною радою

    Їжівського ліцею

    протокол №1 від 31.08.2021р.

     

    Загальні положення Типової освітньої програми
    (     10-11 класи )


    Освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ рівня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», Листа МОНУ від 22.07.2020 р.

    № 1/9-394.  

    Освітня програма профільної середньої освіти (далі - Типова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

    Освітня програма визначає:

    - загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиці 1-3);

    - очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці 4; пропонований зміст окремих предметів, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

    - рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

    - вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

    Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

    Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (далі - навчальний план).

    Навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 01 вересня 2021 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, а також передбачає години на факультативи, курси за вибором.

    До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України».

    Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учні обрали два предмети: Інформатика - по 1.5 годин на тиждень в 10-А,Б, 11-А,Б та Мистецтво в 10-А,Б, 11-А,Б класах по 1.5 годин на тиждень.

    У закладах загальної середньої освіти з навчанням мовою корінного народу, національної меншини предмет «Мова і література корінного народу, національної меншини» вивчається як інтегрований курс «Румунська мова та література», за рівнем стандартом.

    Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

    У процесі складання власного навчального плану закладу освіти слід ураховувати, що:

    • профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей;

    • кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів і кількості годин, передбачених на профільні предмети;

    У разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти може використовувати їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів, для вивчення спеціальних і факультативних курсів. Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби і непрофільних) предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті окремих предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання тощо. Тематика і зміст таких курсів можуть розроблятися вчителями і використовуватися в освітньому процесі після погодження в установленому порядку. Заклад освіти може також обирати відповідний курс із уже розроблених і рекомендованих/схвалених для використання. Спеціальні курси реалізуються за рахунок годин, передбачених планом для профільних предметів і спеціальних курсів (у першому варіанті плану, таблиця 1), або за рахунок додаткових годин (у другому варіанті плану, таблиця 2).

    Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

    - базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

    Факультативні курси, курси за вибором є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання.

    Враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу ліцею варіативна складова навчального плану в 10-11 х класах використовується на:


    підсилення базових предметів:


    • Українська мова у 10-А, 10-Б, 11-А,11-Б класах по 1 год. на тиждень.

    • «Румунська мова та література» ( інтегрований курс) в 10-А, 10-Б, 11-А,11-Б класах по1 год. на тиждень.

    • Захист України у 10А, Б,11А, Б класах по 05. год. на тиждень


    Курси за вибором:


    • «Українознавство » в 10А, 11А класах по 1 год. на тиждень,в 11-Б класі-05 год. на тиждень

    • «Літературне краєзнавство» в10-Б, 11-Б класах - по 1 год. на тиждень

    Факультативи:


    • Стилістика української мови в 10А,Б класах по 1 годині на тиждень

    • Література рідного краю в 10-А,Б по 05 год, в 11-А,Б класах по 1 годині на тиждень

    • Підготовка до ДПА та ЗНО з біології в11-А, Б класах по 1 годині на тиждень

    • Підготовка до ДПА та ЗНО з хімії в11-Б класі -1 год. на тиждень

    • Підготовка до ДПА та ЗНО з французької мови в11-А класі -05 год. на тиждень

    - Зарубіжна література в 10А,Б, 11-А класах по 1 годині на тиждень


    Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

    Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.













    № з/п

    Ключові компетентності

    Компоненти

    1

    Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

    Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

    Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

    Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

    2

    Спілкування іноземними мовами

    Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.


    Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

    Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

    3

    Математична компетентність

    Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

    Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

    Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

    4

    Основні компетентності у природничих науках і технологіях

    Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

    Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

    Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

    5

    Інформаційно-цифрова компетентність

    Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

    Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

    Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

    6

    Уміння вчитися впродовж життя

    Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

    Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

    Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

    7

    Ініціативність і підприємливість

    Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

    Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

    Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

    8

    Соціальна і громадянська компетентності

    Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

    Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

    Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

    9

    Обізнаність і самовираження у сфері культури

    Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

    Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

    Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

    10

    Екологічна грамотність і здорове життя

    Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

    Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

    Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя


    Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», спрямовані на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

    Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

    Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

    Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

    • організацію навчального середовища (зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;)

    • окремі предмети (виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти.)

    Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

    предмети за вибором;

    роботу в проектах;

    позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.


    Наскрізна лінія

    Коротка характеристика

    Екологічна безпека й сталий розвиток

    Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

    Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

    Громадянська відповідальність

    Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

    Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

    Здоров'я і безпека

    Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

    Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

    Підприємливість і фінансова грамотність

    Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

    Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.



    Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно - діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

    Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.

    Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.


    За рішенням педагогічної ради ліцею (протокол № 15 від 30.06.2021 р) учні 10-х класів розпочнуть вивчати українську мову як профільний предмет.

    Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

    Перелік освітніх галузей.

    Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

    Мови і літератури

    Суспільствознавство

    Мистецтво

    Математика

    Природознавство

    Технології

    Здоров’я і фізична культура

    Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

    Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

    Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

    • формування компетентностей;

    • розвитку компетентностей;

    • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

    • корекції основних компетентностей;

    • комбінований урок.

    Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

    Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

    З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

    Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

    Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

    Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

    Консультація будується за принципом питань і відповідей.

    Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

    Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

    Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

    Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

    Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

    Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

    Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

    Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

    Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

    Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

    Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

    Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

    • кадрове забезпечення освітньої діяльності;

    • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

    • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

    • якість проведення навчальних занять;

    • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).


    Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

    • оновлення методичної бази освітньої діяльності;

    • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

    • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

    • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.


    Освітня програма закладу базової середньої освіти має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.















































    Додаток 1

    до Освітньої програми

    ЗАТВЕРДЖУЮ:

    Директор Іжівського ліцею

    _______О.В. Іонашку

    31.08.2022 р.

    Навчальний план для 10-11-х класів (таблиця 2 до Типової освітньої програми наказу МОН України від 20.04.2018 р. №408)


    Освітні галузі

    Навчальні предмети

    Кількість годин

    на тиждень у класах / кількість учнів

    Разом

    10-А

    10-Б

    11-А

    11-Б

    Базові предмети

    27 (29)

    27(29)

    26 (28)

    26(28)


    Мови і літератури

    Українська мова

    2+1

    2+1

    2+1

    2+1

    8

    Українська література

    2

    2

    2

    2

    8

    Зарубіжна література

    1

    1

    1

    1

    4

    Французька мова

    2

    2

    2

    2

    8

    Румунська мова та література (інтегрований курс)

    2+1

    2+1

    2+1

    2+1

    8

    Суспільство-знавсто

    Історія України

    1.5

    1.5.

    1.5

    1.5.

    6

    Всесвітня історія

    1

    1

    1

    1

    4

    Громадянська освіта

    2

    2

    -

    -

    4

    Математика

    Алгебра і початки аналізу

    1.5

    1.5

    1.5

    1.5

    6

    Геометрія

    1.5

    1.5

    1.5

    1.5

    6

    Природо-знавство

    Біологія і екологія

    2

    2

    2

    2

    8

    Географія

    1.5

    1.5

    1

    1

    5

    Фізика і астрономія

    3

    3

    4

    4

    14

    Хімія

    1.5

    1.5

    2

    2

    7

    Здоров’я і фізична культура

    Фізична культура

    3

    3

    3

    3

    12

    Захист України

    1.5+0.5

    1.5+0.5

    1.5+0.5

    1.5+0.5

    6


    Вибірково-обов’язкові предмети






    Технології

    Інформатика

    1,5

    1,5

    1,5

    1,5

    6

    Мистецтво

    Мистецтво

    1,5

    1,5

    1,5

    1,5

    6

    Разом

    29+3

    29+3

    28+3

    28+3

    126

    Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття

    6

    6

    7

    7



    Українська мова (підсилення)

    1

    1

    1

    1

    4

    Румунська мова та література (інтегрований курс,) (підсилення)

    1

    1

    1

    1

    4

    Захист України (підсилення)

    0.5

    0.5

    0.5

    05

    2

    Українознавство (курс за вибором)

    1


    1

    05

    2.5

    Літературне краєзнавство (курс за вибором)


    1


    1

    2

    Стилістика української мови (факультатив)

    1

    1



    2

    Література рідного краю (факультатив )

    0.5

    0.5

    1

    1

    3

    Підготовка до ДПА та ЗНО з біології (факультатив)



    1

    1

    2

    Підготовка до ДПА та ЗНО з хімії (факультатив)




    1

    1

    Підготовка до ДПА та ЗНО з франц.мови (факультет)



    0.5


    0.5

    Зарубіжна література (факультатив))

    1

    1

    1


    3







    Гранічно допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

    33

    33

    33

    33

    -

    Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)


    1330


    1330


    1330


    1330


    5320
































    Немає коментарів:

    Дописати коментар

    Підписатися на: Дописи (Atom)

     Тиждень природничих наук